Середа, 07.12.2016, 14:25
Вітаємо на сайті САШБ! Гость | RSS

Славутицька асоціація шкільних бібліотекарів

Методична скарбничка бібліотечного фахівця

Головна » Статьи » Актуальні проблеми бібліотек » Інформаційна культура

Бібліотечні заняття в системі загальноосвітньої підготовки школяра

Реформування  системи освіти  і виховання відбувається в умовах інформатизації суспільства. Потреба суспільства в активній творчій особистості, наділеній знаннями, уміннями і навичками, необхідними для повноцінного функціонування і розвитку в інформаційному суспільстві, вимагає від загальноосвітньої школи переосмислення змісту, форм і методів навчання.

    Головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості формування покоління, здатного навчатися впродовж життя.

Втілення  в життя ідеї неперервної  освіти надиктовує необхідність переходу від репродуктивного навчання до продуктивного, зміни орієнтирів системи освіти із засвоєнням певної суми знань на формування уміння вчитися, "здібностей і навичок самоосвіти і самореалізації  особистості”.

В Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) (затв. Постановою Колегії МОН України та Президією АПН України N 12/5-2 від 22.11.2001) зазначається, що головним завданням сучасної освіти є «…виховання відповідальної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв'язання проблем, прагне змінити на краще своє життя і життя своєї країни».

Бібліотека школи, поєднуючи в собі багатогранні функції дитячої, юнацької та спеціальної педагогічної бібліотеки, нині активно розвивається як навчальний заклад, інформаційно-методичний, культурно-освітній, інформаційно-бібліографічний центр.  Оскільки бібліотека є обов’язковим підрозділом навчального закладу, всі стратегічні освітньо-виховні завдання трансформуються у завданнях та діяльності бібліотеки. У п.1.1. «Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» (затв. наказом Міністерства освіти України від 14.05.1999 року № 139) зазначено, що бібліотека «…Свою діяльність організовує спільно з педагогічним колективом відповідно до планів роботи і регламентуючої документації…».

Міністерством освіти час від часу приймалися певні розпорядчі документи, розроблялися рекомендації в цьому напрямку. Зокрема,

-  в 1986 році було розроблено «Учбово-тематичний план занять з основ бібліотечно-бібліографічних знань для учнів 1-10 класів;

-   в 1989 році рішенням колегії Міністерства народної освіти УРСР «Про впровадження бібліотечно-бібліографічних занять в школах і ПТУ республіки» запроваджено в навчальний процес шкіл факультативний курс «Основи бібліотечно-бібліографічних знань і роботи з книгою» для учнів 7-9-х класів (по 15 год. для кожної паралелі);

-    в 1994 році опублікована «Орієнтовна програма навчання бібліотечно-бібліографічної та інформаційної культури» (лист Міністерства освіти України від 9 верес. 1994 р. № 9/1-143-7), розроблена з урахуванням вимог діючих на той час Програм середньої загальноосвітньої школи  для 1-4 класів та  рекомендацій посібника «Бібліотечно-бібліографічні знання - школярам» (М., 1989);

-   в 1998 році було затверджено програму спецкурсу для учнів 10-11 класів «Основи бібліотечної справи та бібліографії»; 

-     у 2005 році з’явився ще один документ Міністерства освіти і науки України з даного питання:  «Про посилення роботи шкільних бібліотек з виховання культури читання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України від 04.03.05 № 1/9-106».

Виховання інформаційної та бібліотечно-бібліографічної культури учнів є ключовим напрямом роботи шкільної бібліотеки, структурного підрозділу загальноосвітнього навчального закладу.

Відповідно до «Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» (затв. наказом Міністерства освіти України від 14.05.1999 року № 139) серед основних завдань шкільної бібліотеки є такі:

п.2.1 «Бібліографічно-інформаційне обслуговування користувачів у забезпеченні всіх напрямів навчально-виховного процесу конкретного закладу, у засвоєнні як програмних, так і позапрограмних вимог, у самоосвіті».

п.2.3 «Формування в учнів умінь та навичок бібліотечного користувача, розкриття перед ними основних (модельних, базових) функцій бібліотеки, з’ясування прав і обов’язків користувача, виховання поваги до правил користувача своєї і будь-якої бібліотеки, популяризація бібліотечно-бібліографічних знань.

п.2.7 «Виховання в учнів  інформаційної культури  – сталого прагнення до пошуку інформації, свідомого вибору джерел, навичок систематизації та особистої освіти».

Однак, на сьогодні це єдиний нормативний документ, що регламентує технологію організації процесу формування інформаційної та бібліотечно-бібліографічної грамотності учнів бібліотекою.

Натомість,  основними документами, що визначають зміст освіти та регламентують навчально-виховний процес у школі, а саме: Державними стандартами початкової та базової і повної середньої освіти, навчальними планами і програмами передбачено формування в учнів бібліотечно-бібліографічних та інформаційних компетентностей.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти (зі змінами, затвердженими колегією Міністерства освіти і науки України від 20.10.2005 року "Про підсумки переходу початкової ніколи на новий зміст та структуру навчання") метою початкового курсу читання є формування першооснов читацької культури молодших школярів, емоційно-оцінного ставлення до змісту прочитаного, формування особистості дитини засобами художнього слова.

Бібліотечно-бібліографічна та інформаційна освіта молодших школярів передбачена навчальною програмою з читання, безпосередньо здійснюється на уроках  роботи з книгою та позакласного читання і «реалізується на спеціально відведених уроках, бібліотечних заняттях шляхом проведення літературних  ранків, вікторин, екскурсій тощо (проводяться 1 р. на два тижні)» (Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Початкова школа, 2006).

Уроки позакласного читання мають власну специфіку та принципово відрізняються від уроків класного читання.  З одного боку, це відносно вільні уроки, на яких розвиваються читацькі інтереси, кругозір дітей, їх естетичні смаки та почуття, сприймання художніх образів, їх уявлення та творчість, а з іншого – на цих уроках виконуються визначені програмові вимоги, формуються навички та вміння, необхідні активному читачу.

Уроки позакласного читання, зазвичай,  проводяться  один раз на два тижні.

Програмою з позакласного читання  передбачаються  також бібліотечні заняття, які проводяться в кожному класі кілька разів на рік у шкільній та дитячій (районній, міській) бібліотеці. Час на проведення бібліотечних занять виділяється із загальної кількості годин, передбачених на уроки позакласного читання.

Тривалість таких занять може бути різною, залежно від віку дітей, але не більшою за тривалість академічної години: у перших класах – 35 хвилин, у других – четвертих класах – 40 хвилин.

Мета бібліотечних занять у початковій школі полягає в тому, щоб ознайомити молодших школярів з бібліотекою, її книжковими фондами, принципами розстановки книжок на полицях у відкритому для доступу фонді, формування умінь користуватися довідково-бібліографічними апаратом бібліотеки тощо.

За чотири роки навчання діти першої вікової категорії повинні сформувати потребу в систематичному читанні, знати структуру книжки, вміти визначати її приблизний зміст при швидкому перегляді, вільно орієнтуватися в бібліотеці, вести самостійний пошук та вибір літератури, використовуючи книжкові виставки, полиці відкритого доступу, користуватися періодичними виданнями, ілюстрованим каталогом „Що нам читати”, довідковою літературою тощо.

Інформаційні уміння і навички, прищеплені учневі вчителем і бібліотекарем у молодшому віці, є основою для подальшого розумового розвитку, успішного засвоєння всіх навчальних предметів у середній та старшій школі. Все це можливо лише за умови залучення до його викладання кваліфікованих фахівців. Саме тому спільно із вчителями початкових класів слід чітко відпрацювати систему роботи з основ бібліотечно-бібліографічної грамотності школярів, обрати найефективніші її форми, здійснювати моніторинг знань, і умінь учнів, їхніх потреб в читанні.

Оцінювання рівня  сформованості інформаційних  та бібліотечно-бібліографічних компетентностей учнів молодшої школи здійснюється відповідно до «Критеріїв оцінювання учнів початкової школи», затверджених наказом МОН України № 755 від 20.08.2008 р.

Формування інформаційних компетентностей учнів 5-11 класів передбачено програмами з української (російської) мови та літератури, історії, правознавства, а також здійснюється в процесі бібліотечно-бібліографічних занять, які проводить бібліотека.

Аналіз кількох навчальних програм на виявлення вимог цих програм щодо сформованості знань, умінь і навичок в сфері інформаційної діяльності, засвідчує, що найбільший внесок  в накопичення знань і умінь в сфері обробки інформації вносить вивчення мов і літератур, дещо менше – предметів суспільного, природничо-наукового і математичних  циклів. Дані аналізу навчальних програм свідчать про те, що випускник школи повинен мати достатньо надійні  знання джерел інформації і уміння працювати з ними.

Державним  стандартом базової і повної середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України  від 14 січня 2004 р. N 24 перед вчителями-предметниками поставлені такі освітні завдання:

освітня галузь «Мови та літератури»:

– … формування читацької   та   мовленнєвої   культури,   творчих  здібностей,  культури полеміки,  критичного мислення, самостійного  аналізу та оцінювання прочитаного;

вироблення вмінь   орієнтуватися   в   потоці   різноманітної  інформації  українською  та іншими мовами,  знаходити,  сприймати,  аналізувати,  оцінювати,  застосовувати  на  практиці   відомості, одержані в словесній чи іншій формі;

освітня галузь «Суспільствознавство»:

           – … знаходити інформацію,    аналізувати,    інтерпретувати    та  оцінювати її;

           –  уміння  працювати  з  матеріалами  засобів   масової  інформації.

           освітня галузь  «Технологія»:

      - ознайомлення учнів       з       місцем        і        роллю  інформаційно-комунікаційних технологій  в  сучасному  виробництві,  науці,  повсякденному житті  та  їх  підготовка  до  раціонального  використання   комп'ютерних   засобів   при  розв'язуванні  задач,  пов'язаних з опрацюванням інформації, її пошуком, систематизацією, зберіганням, поданням, передаванням;

    Отже, в першу чергу, саме вчитель на своїх уроках зобов’язаний передбачити формування в учнів інформаційних компетентностей.

За рахунок використання навчальних годин  варіативної   складової  в основній  школі  і старшій школі  в загальноосвітньому навчальному закладі можуть запроваджуватися елективні курси, курси за вибором, факультативи, гуртки з бібліотечно-бібліографічної та інформаційної культури учнів.

На сьогодні бібліотеками загальноосвітніх навчальних закладів,  та бібліотеками для дітей  України та Росії розроблено багато варіантів різноаспектних програм з формування інформаційної культури, які успішно реалізуються для різних категорій школярів.

1.    Антипова В. А вдруг в этом что-то есть?: Размышления перед единственным уроком: Программа библиотечно-библиографических уроков "Основы информационной культуры”// Библиотека в школе. – 2001. - №6. – С.6

2.    Бединская Е. Основы информационной культуры школьника: Программа для учащихся 5-6 классов // Школьная библиотека. – 2002. - № 3. – С.3-10

3.    Бібліотечні уроки: [програма] та розробки уроків  / упорядн.: Горбенко Л.Г., методист РМК відділу освіти Шполянської райдержадміністрації;  Рябіщук Т.А.– Режим доступу: http://oipopp.edsp.net/component/option,com_metod/metodTask,metodDetails/catid,1029/metodId,838/Itemid,51/

4.    Бирюкова Л.П. Программа «Библиотечно-библиографические и информационные знания младшим школьникам»: 1-4 классы // Школьная библиотека. – 2003. - №1. – С.55-57

5.    Бородіна Н.В. Орієнтовна тематика бібліотечно-бібліографічних уроків / Н.В.Бородіна // Шкільна бібліотека . – 2007. - № 11. – С.36-37.

6.    Бухлова Н. Програма формування самоосвітньої компетентності учнів // Бухлова Н. Навчаємо вчитися: діагностика і формування самоосвітньої компетентності учнів. – К.: Вид. дім "Шкіл. світ”, 2006. – 128с.- (Б-ка "Шкіл. світу”).– С.82-106.

7.    Горюнова Н.А. Элективные курсы как одна из форм повышения библиотечно-библиографической и информационной культуры учащихся [программа элективного курса «Библиотечно-библиографическая и информационная культура»]// Школьная библиотека. – 2008. - № 6/7. – С. 89-90.

8.    Громнадзька Н. Позакласне читання та енциклопедична хвилина: програма курсу. 1-4 класи // Початкова освіта. – 2009. - № 22-23. – С.21-28.

9.    Дорошенко Ю.О., Завадський І.О., Прокопенко Н.С. Програма курсу за вибором „Основи Інтернету” //Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2006. - № 4-5. – С.41-48

10.    Завадський І.О., Прокопенко Н.С., Проценко Т.Г. Програма курсу за вибором „Основи створення комп’ютерних  презентацій” //Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2006. - № 4-5. – С.35-40

11.    Караваева Е.А. Из опыта введения курса "Информационная культура личности”: планирование спецкурса для учащихся 5,6,7 классов //Школьная библиотека. – 2005. - № 8. – С.40-46

12.    Кнорр Н., Кисла І. Профільне навчання. Спецкурс "Інформаційні технології” // Інформатика і інформаційні технологіях в навчальних закладах. – 2007. - № 3. – С.57-61

13.    Колосай Л.А. Основи інформаційної культури: навчальна програма курсу для 5-го класу// Абетка шкільного бібліотекаря. – К.: Вид. дім "Шкіл.світ”: вид. Л. Галіцина, 2006. – (Б-ка "Шкіл. світу”). – С. 102-105.

14.    Колосай Л.А. Основи інформаційної культури: орієнтовна програма курсу за вибором для 10-11 класів [затв. метод. радою міськ. метод. центру Славутицького відділу освіти: протокол № 4 від 10.06.1999р.] / Л.А. Колосай // Колосай Л.А.  Пошук оптимальних технологій бібліотечно-бібліографічної освіти школярів. – Славутич, 2000. – С.56-60; Шкільна бібліотека. – 2005. - № 3. – С.29-35; Шкільна бібліотека. – 2005. - № 3. – С.29-35.

15.    Комплекс учебных программ по курсу «Основы информационной культуры личности» для учащихся общеобразовательных учреждений // Гендина Н.И. Школьная библиотека как центр формирования информационной культуры личности/ Н.И. Гендина, Н.И.Колкова,. Г.А.Стародубова, Ю.В.Уленко. – М.: Русская библиотечная ассоциация, 2008. – С.83-265.

16.    Крук Н. Формирование информационной культуры школьников как неотъемлемая составная часть учебной деятельности: Программа уроков ББЗ + тематические планы курсов (9 класс) // Школьная библиотека. – 2001. - № 8. – С.16

17.    Малько А., Сергійчук З. Бібліотечно-бібліографічна та інформаційна культура школярів: орієнтовна програма навчання учнів 1-11 класів // Абетка шкільного бібліотекаря. – К.: Вид. дім "Шкіл.світ”: вид. Л. Галіцина, 2006. – (Б-ка "Шкіл. світу”). – С.90-102; Шкільний світ. – 2002. - № 46-47. – С.33-36.

18.    Масол Л. Медіакультура як компонент освіти: навчальна програма "Медіакультура” для учнів старших класів // Мистецтво та освіта. – 2003. - № 2. – С.2-7

19.    Мозгова  В.П. Основи інформаційної культури: програма спецкурсу[ для 9-11 кл.] // Шкільна бібліотека. Плюс. – 2006. - № 6. – С. 2-9

20.    Марущак В. Основи журналістики: навчальна програма спецкурсу 8-11 класи // Шкільний світ. – 2009. - № 9. – С.2-12.

21.    Орієнтовна програма занять з формування інформаційної культури школярів[ для1-11 кл.]. - Режим доступу: http://berezne.libr.rv.ua/berezne/informkult.html

22.    Орієнтовна програма навчання бібліотечно-бібліографічної та інформаційної культури [1-4 класи][лист управління виховної роботи Міністерства освіти України від 09.09.94р № 9/1-143-7]//Інформаційний збірник Міністерства освіти України. – 1994. - № 18. – С.17-25; Шкільний світ. -2002. – С.31-33.

23.    Основи бібліотечної справи та бібліографії: Тематичний план спецкурсу для 10-11 класів // Всесвітня література в середніх навчальних закладах. -  1998. - № 2. – С.31

24.    Основы информационной культуры: программа дополнительного образования для учащихся 1-11 классов. – Озерск, 2000.

25.    Писарук Г.В. Формировать жизненно важные компетенции: О содержании работы над научно-учебными текстами в старших классах: программа курса "Основы учебной компетенции” // Русская словесность. – 2007. - № 3. – С.18-20

26.    План занять з основ  бібліотечно-бібліографічних знань школярів //Управління освітою. – 2008. – № 32. – С.16-19.

27.     Програма бібліотечно-бібліграфічних уроків для учнів 5-11 класів загальноосвітніх шкіл / І.Утянська, Т.Майборода,  Н.Бабенко, Т.Котова, Т.Степаненко, Л.Домницька // Управління школою. – 2006. - № 16-18. – С. 65-69.

28.    Рабинович Г.И. Авторская программа курса по основам библиотечно-библиографической и информационной культуры: [5-9 классы] // Шкільна бібліотека. – 2007. - № 9. – С.83-109.

29.    Сизюхина Г. Как пройти в страну чудес через страшный темный лес: программа «Информационная культура школьника» для 5-9 классов // Библиотека. – 2001. - № 7. – С.46-47.

30.    Тихонова И.А. Выход наверх: элективные  курсы и профильные классы в информационном центре «Чтение и новые технологии» [ Программа курса «Библиотечное дело» для 9 класса гимназии] // Библиотека в школе. – 2007. - № 02. – С.11-14.

31.    Череповська Н. Медіа-освіта в сучасній школі. Медіа-культура: приблизний план медіа-освітнього курсу для старшокласників // Соціальний педагог. – 2009. – №6. – С. 15-26.

32.    Чулкина Г. Опять уроки?: примерная программа библиотечных уроков в начальной школе // Библиотека в школе. – 2000. - № 6. – С.15

33.    Чулкина Г. Опять урок!: программа «Библиотечно-библиографические и информационные знания – школьникам» (5-8 классы) // Библиотека в школе. – 2000. - №11. – С.17-20

34.    Шматоваленко А.В. Програма занять із основ інформаційної культури: [1-4 кл.] / А.В. Шматоваленко // Шкільна бібліотека. – 2008. – № 10. – С.77-78.

35.    Щербак Л.С. План работы кружка «Книголюбы» // Шкільна бібліотека. – 2008. - № 1. – С.93.

36.    Єдиний координаційний план проведення занять з формування інформаційної культури: Пілотний проект на базі ЗНЗ №30 м. Херсона.–Режим доступу: http://library.kherson.ua/librarians/index.php?option=com_content&task=view&id=9&Itemid=2

    Даний список не є вичерпним. Ми пропонуємо  найбільш вдалі матеріали.

    Однак, слід пам’ятати про те, що Міністерство освіти і науки України своїм наказом від 24.12.2007 року № 1166 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах» зобов’язало загальноосвітні навчальні заклади «в організації навчально-виховного процесу використовувати навчальні плани, навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, позитивне рішення відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти міністерства». Виходячи з вимог даного наказу, всі авторські програми курсів, спецкурсів, факультативів та гуртків варіативної складової навчального плану мають обов’язково пройти процедуру  схвалення відповідними методичними радами закладу, методичного кабінету відділу освіти, науково-методичної ради відповідного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів, інституту інноваційних технологій і змісту освіти.

    Заслуговують на увагу  публікації, що містять методичні рекомендації щодо організації та методики формування бібліотечно-бібліографічної та інформаційної культури школярів, а саме:

Павлютенков Є.М. Система бібліотечно-бібліографічної роботи в школі : [бібліотечно-бібліографічна грамотність, основи бібліотечно-бібліографічної грамотності учнів 1-11 кл.] / Є.М.Павлютенков, доктор пед.наук, проректор Запорізького ОПІПО // Шкільна бібліотека. – 2007. - № 9. – С.73-82; Управління школою. – 2006. - № 1.

Формування інформаційної культури учнів загальноосвітніх навчальних закладів : наук-метод. рек. / АПН України,  ДНПБ України ім.. В.О.Сухомлинського ; упоряд. А.І.Рубан // Шкільна бібліотека плюс. – 2006. - № 11/12. – С.1-62;

Те саме: http://www.library.edu-ua.net/datas/upload/files/134822622.doc

Процес формування інформаційної та читацької компетентності учнів є складним. Він потребує цілісної системи управлінських дій на всіх рівнях: директора школи, його заступників з навчально-виховної  та виховної роботи, учителів, класних керівників та класоводів, бібліотекарів, батьків.   Цей процес передбачає наявність взаємопов’язаних і взаємообгрунтованих частин планування, організації, регулювання і контролю. Сьогодні ця проблема  є досить гострою проблемою спільної діяльності вчителя-предметника,  класного керівника, учителя початкових класів і шкільного бібліотекаря.

Як уже зазначалося вище, відповідальність за формування інформаційної та бібліотечно-бібліографічної культури учнів початкової школи покладена безпосередньо на вчителя початкових класів.

    Складніше організувати роботу з учнями основної і старшої школи. Адже в базовому навчальному плані відсутня спеціальна дисципліна, яка б безпосередньо формувала інформаційну культуру учнів. Тут успіх залежить від ініціативи бібліотекаря. Важливо скоординувати зусилля вчителів-предметників, класних керівників. Є кілька варіантів вирішення даної проблеми:

1.    Детально опрацювавши вимоги державних освітніх стандартів та навчальних програм базової та старшої школи в частині формування інформаційних компетентностей, розробити орієнтовну тематику таких занять, їх кількість для кожного класу, умови проведення та вимоги до рівня сформованості інформаційних компетентностей. Окремі заняття проведе вчитель на своїх уроках, інші – бібліотекар – під час виховних годин, чи годин, відведених для позакласної роботи.

2.    Оскільки в базовому навчальному плані відсутня спеціальна дисципліна, яка б безпосередньо формувала інформаційну культуру учнів, заняття можна проводити в рамках спеціального курсу, курсу за вибором,  факультативу, чи гуртка за навчальною програмою, затвердженою в установленому порядку. В такому разі бібліотекар отримає педагогічне навантаження з відповідною оплатою.

В шкільних бібліотеках накопичено чималий досвід роботи з  інформаційної освіти користувачів, яка забезпечує самостійний пошук інформації. Він пов’язаний з окремими напрямками діяльності, які і називаються по-різному: формування бібліотечно-бібліографічних знань, бібліотечно-бібліографічної грамотності, культури читання,  бібліотечно-бібліографічної культури, інформаційної грамотності, комп’ютерної грамотності. Останнім часом всі ці раніше звичні терміни почали суттєво витіснятися терміном «Інформаційна культура особистості», яка характеризується здатністю особистості самостійно поповнювати  знання.

Основними напрямками роботи шкільної бібліотеки у формуванні системи бібліотечно-бібліографічних знань користувачів визначено:

-    створення позитивної мотивації на самостійне отримання нової інформації на основі базових знань її пошуку та систематизації;

-    ознайомлення з різними джерелами інформації та їх систематизація;

-    формування умінь та навичок роботи з довідковим апаратом та фондом бібліотеки, книгою (за її структурними елементами, довідково-бібліографічним апаратом), періодичними виданнями, інформацією на електронних носіях;

-    впровадження інноваційних технологій;

-    здійснення моніторингу базових знань, умінь та навичок основ інформаційної культури.

Під час проведення бібліотечно-бібліографічних занять здійснюється особистісно-орієнтований підхід, враховуються базові знання школярів на основі даних моніторингу.

На результативність навчання основам інформаційної культури великий вплив має системність та вибір оптимальних  технологій організації бібліотечно-бібліографічних занять, що базуються на вікових особливостях учнів та завданнях освіти на різних її етапах.

В бібліотеках застосовуються різноманітні форми популяризації бібліотечно-бібліографічних знань:

- усна форма: індивідуальні і групові консультації, огляди довідкових, бібліографічних і інформаційних видань, лекції, бібліографічні семінари, читацькі конференції;

- наочні форми: відкритий доступ до книжкових фондів; виставки (стаціонарні і виїзні), довідкових, бібліографічних, інформаційних видань, нових надходжень і т.п..; бібліотечні плакати різного призначення: схеми розміщення книжкового фонду, розташування різних частин довідково-пошукового апарату, правила користування каталогами, схеми-алгоритми різних варіантів пошуку інформації тощо;

- друковані видання: путівники, пам’ятки, листівки, буклети про фонди і довідково-пошуковий апарат і т.д.;

Комплексні форми формування бібліотечно-бібліографічних знань, які являють собою сукупність різних форм (усних, наочних, друкованих): бібліотечно-бібліографічні уроки, екскурсії бібліотекою, школи і університети  бібліотечно-бібліографічних знань, дні бібліографії, місячники (тижні) і т.д.

Популяризація бібліотечних знань вимагає серйозної підготовки: складання чіткого розгорнутого плану кожного заняття відповідно до структури інтерактивного уроку, добору потрібної літератури, наочних посібників, детальної розробки практичних завдань.

Отже, виходячи із вищезазначеного, бібліотечно-бібліографічні заняття – це один із засобів формування системи бібліотечно-бібліографічної та інформаційної культури користувачів. Ці заняття можуть бути організовані у різних формах.

Сьогодні накопичено великий досвід проведення занять з формування інформаційної культури школярів, які проводяться бібліотеками різного профілю. Різноманітні теми уроків, форми і методи передачі знань, формування умінь і навичок. В професійній пресі досить часто з’являються публікації з детальним описом бібліотечних занять. Переважно, бібліотекарі розробляють теми занять, найбільш наближені до їх роботи: щодо структури книги, ДБА бібліотеки, види видань тощо. Це дозволяє полегшити доступ школярів до інформаційних ресурсів бібліотеки, вирішити ряд практичних завдань пошуку необхідної навчальної інформації.

Результативність роботи щодо формування бібліотечно-бібліографічної грамотності школярів залежить від тісного контакту школи і бібліотеки, батьків, єдиного планування всієї роботи із книгою, вдало скомпонованої системи виховання бібліотечно-бібліографічної культури

У багатьох навчальних закладах має місце досвід скоординованої співпраці вчителя та бібліотекаря, коли окремі заняття проводить учитель, а ті, що пов’язані з бібліографічною термінологією – бібліотекар. Деякі заняття за складеними і погодженими графіками проводять працівники дитячих та масових бібліотек у приміщеннях своїх бібліотек.

Організовує, спрямовує та контролює бібліотечно-бібліографічні заняття – заступник директора з навчально-виховної роботи.

Для раціональної організації  бібліотечно-бібліографічної та інформаційної освіти школярів у навчальному закладі необхідно:

–    на початку навчального року  в ході розробки та затвердження календарного планування вчителів, планів виховної роботи вчителів-класоводів та класних керівників заступнику директора з навчально-виховної роботи  скласти графік проведення бібліотечно-бібліографічних занять із зазначенням відповідальних за їх проведення;

–    включити дані заняття у загальношкільний розклад уроків,  виховних годин та позакласних виховних заходів;

–    забезпечити методичний супровід бібліотечно-бібліографічної та інформаційної освіти школярів через організацію навчальних семінарів для вчителів різного профілю;

–    організувати батьківський всеобуч;

–    здійснювати постійний контроль за станом виконання навчальних програм в частині формування інформаційних компетентностей учнів.      

Виходячи з того, що середня школа повинна забезпечити завершення в цілому формування інформаційної культури учня, на вчителя і бібліотекаря покладається досить серйозні функції, а саме: навчити школяра вміло використовувати найрізноманітніші джерела інформації для задоволення своїх потреб.

Відбиваючи підсумки вищезазначеному, можна стверджувати, що пошук форм і методів формування інформаційної культури учасників навчально-виховного процесу – процес постійний і творчий. І по мірі того, як швидко буде розвиватися інформаційне суспільство, потреба в інформаційно компетентній особистості буде постійно зростати, а це, в свою чергу, буде сприяти впровадженню нових, цікавих форм роботи.

І. Як часто мають проводитися бібліотечні заняття?

1.    В рамках вивчення курсу читання в 2-х - 4-х класах – бібліотечні заняття рекомендовано проводити 2-3 рази на рік. (Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Початкова школа, 2006).

2.    Програмою «Орієнтовна програма навчання бібліотечно-бібліографічної та інформаційної культури» (лист Міністерства освіти України від 9 верес. 1994 р. № 9/1-143-7) передбачено проведення щомісячних занять з учнями 1-4-х класів, тобто по 9 занять з кожним класом.

3.    Зважаючи на те, що в середній і старшій школі відсутня спеціальна дисципліна з формування інформаційної і бібліотечно-бібліографічної культури школярів, то  організація, умови проведення і кількість  занять залежать від освітньої концепції конкретного навчального закладу, рівня відповідальності адміністрації, педагогічного колективу та бібліотечних працівників за реалізацію вимог Державних освітніх стандартів та інших нормативних документів з даного питання.

4.    Якщо заняття проводяться в рамках курсу, спецкурсу, факультативу чи гуртка, який включено до робочого навчального плану закладу, то кількість  таких занять визначається навчальною програмою.

5.    Оскільки бібліотечно-бібліографічне заняття – це масовий бібліотечний захід, який потребує ретельної попередньої підготовки, то їх кількість залежить від багатьох факторів: від кількості бібліотечних працівників, від реального навантаження на одного працівника, від співвідношення кількості занять, проведених вчителями-класоводами, вчителями-предметниками, бібліотекарями дитячих і масових бібліотек. Відповідно до Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи, затверджених наказом Міністерства культури і туризму України від 29.12.08 № 1631/0/16-08 на кожен вид робіт, які виконуються у бібліотеках відводиться певні часові норми. Таблиця 15 присвячена нормативам часу, необхідним для підготовки до масових заходів. Згідно з таблицею цей час становить від 4 до 56 год на один захід (бесіда-4 год, вечір запитань і відповідей, усний журнал – 56 год.), час на проведення індивідуальних консультацій біля  каталогів, картотек, книжкових полиць, щодо способу розстановки фонду у відкритому доступі, щодо використання пошукових систем в Інтернет – одна консультація – від 5 до 10 хв.  Отже, кількість бібліотечно-бібліографічних занять, проведених в одному класі мусить бути необхідною і достатньою для досягнення рівня сформованості інформаційних і читацьких компетентностей згідно з вимогами Державних освітніх стандартів.

ІІ. Як оплачуються бібліотечно-бібліографічні заняття?

1.    Епізодичні заняття, які проводить бібліотекар у шкільній бібліотеці в позаурочний час входять до його професійних обов’язків і додатково не оплачуються.

2.    Якщо заняття проводяться бібліотекарем під час заміни уроків, то тоді ці години оплачуються як за заміну уроків.

3.    Якщо заняття проводяться в рамках окремого курсу, курсу за вибором, факультативу чи гуртка, то ці години тарифікуються бібліотекарю як педагогічне навантаження і оплачуються відповідно до Інструкції про порядок обчислення заробітної  плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.1993р. № 102 (в редакції від 30.06.2007) Згідно з п.91 Інструкції обсяг викладацької або гурткової роботи у цьому самому навчальному закладі може становити в середньому не більше ніж 2 години на день (12 годин на тиждень, 480 годин на рік, якщо бібліотекар  за основною посадою отримує повний посадовий оклад (ставку заробітної плати).

ІІІ. Скільки часу може тривати бібліотечно-бібліографічне заняття?

1.    Назва бібліотечно-бібліографічного заняття «бібліотечний урок» не означає, що таке заняття  завжди і повною мірою має відповідати вимогам до традиційного шкільного навчального заняття. Якщо це позаурочний захід, який проводиться за межами розкладу уроків, то його тривалість залежить від віку дітей, форми заняття, умов його проведення тощо. Однак, варто не переобтяжувати учнів і орієнтуватися на   тривалість академічної години: у перших класах – 35 хвилин, у других-четвертих класах – 40 хвилин.

2.    Якщо заняття проходять в рамках окремого курсу, курсу за вибором, факультативу чи гуртка  то їх тривалість повинна відповідати  вимогам до такого виду навчальних занять.


Л.А.Поперечна

завідувач сектору відділу наукового і прикладного бібліотекознавства ДНПБ України
ім. В.О.Сухомлинського

Категория: Інформаційна культура | Добавил: Яна (03.09.2013)
Просмотров: 1941 | Рейтинг: 4.5/2 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Реєстрація | Вхід ]
Меню сайту
Категории каталога
Інформатизація бібліотек [8]
Інформаційна культура [11]
Забезпечення інформаційних потреб [4]
Імідж [3]
Документи ІФЛА [9]
Форма входу
Пошук
Наші друзі

 
 
 
 
Каталог@Mail.ru - каталог ресурсов интернет Отрок.ua - Православный журнал для молодёжи  
Статистика
Опитування
Чи може інформація із Internet замінити користування бібліотеками?
Всього відповідей: 647
Міні-чат
Copyright MyCorp © 2016