Розвиток інформаційної культури починається з розуміння ролі інформації в житті суспільства. Сучасний школяр має усвідомлювати, наскільки важливо володіти інформацією, зберігати її, систематизувати і передавати. Освічена людина повинна мати, перш за все, уміння знаходити необхідну інформацію для професійної та повсякденної діяльності, користуватися цією інформацією, аналізувати, синтезувати, оцінювати як її, так і її джерела, використовуючи при цьому новітні інформаційні та комунікаційні технології.

 

Аналіз наукових джерел, що містять характеристики поняття “інформаційна грамотність” дозволяє нам узагальнити визначення цього поняття, а саме: це вміння та навички особистості ідентифікувати інформацію, здійснювати ефективний пошук інформації, відбирати й аналізувати, орієнтуватися в інформаційних ресурсах, інформаційних потоках та інформаційних системах. Це поняття на сучасному етапі розвитку ІКТ має включати в себе також володіння технологічними способами організації і зберігання інформації, що представлена на цифрових носіях. Водночас комп’ютерна та інформаційна грамотність відображають інформаційно-технологічний аспект інформаційної культури.

 

Інформаційну грамотність вважають основною компетенцією особистості, яка є необхідною для постійного вдосконалення професійної компетентності.

 

Зважаючи на першорядне завдання сучасної школи – формувати особистість учня, наділену інформаційними компетентностями, готову до самоосвітньої діяльності, навчання впродовж усього життя, беручи до уваги важливість ролі, яку покликані виконувати шкільні бібліотеки у відродженні національної освіти, інформатизації освітнього простору в умовах інформаційного суспільства, з метою активізації діяльності педагогічних та бібліотечних працівників щодо формування в учнів інформаційної культури у навчальних закладах м. Славутича протягом грудня 2008 року був організований та проведений І етап загальноміської олімпіади з інформаційної культури “БібліонІКа”.

 

 

1. Активізація стимулювання творчої ініціативи, оновлення системи роботи бібліотек та навчальних закладів щодо формування в учнів культури читання та інформаційних компетентностей.

 

2. Виявлення у школярів рівня сформованості інформаційних умінь і навичок, необхідних для виконання практичних завдань на шляху для отримання нових знань.

 

Олімпіада проводилася наприкінці І семестру. Орієнтовні завдання для шкільного етапу олімпіади розроблялися міським методичним центром відповідно до програмових вимог з базових предметів щодо інформаційних компетентностей учнів окремо для кожного класу.

 

Учасниками І (шкільного) етапу олімпіади були учні 4-11-х класів. Всього у ЗОШ № 4 на паралелях 4-11-х класів 615 учнів. В олімпіаді взяло участь 430 учнів, що складає 70% від загальної кількості.

 

Результати шкільного етапу загальноміської олімпіади з інформаційної культури “БібліонІКа” свідчать, що більша половина школярів, які взяли участь, мають середній рівень сформованості інформаційних компетентностей.

 

 

 

 

 

 

 

Початковий рівень сформованості інформаційних компетентностей має 23% школярів.
Середній рівень – 67%
Достатній рівень – 5%
Високий рівень – 5%

 

 

 

Найкраще сформована читацька самостійність учнів 4-х класів. Аналіз відповідей показав, що знання про бібліотеку в більшості учнів є достатніми та високими. Труднощі викликало лише питання № 10, зокрема друга його частина “Пригадай, який матеріал і з якого періодичного видання допоміг тобі підготуватися до уроку”.

 

Аналіз даних у 5-х класах показує, що рівень сформованості інформаційних компетентностей – початковий. Незначна частина учнів відповіла що таке довідкова література, призначення словника іншомовних слів, визначили ознаки за якими характеризується газета. Проте учні не знають які основні відомості про книжку містить каталогова картка, не називають письменників, твори яких допомагають краще засвоїти матеріали підручника з історії, не виконали завдання № 9.

 

Учні 6-х класів показали середній рівень сформованості інформаційних компетентностей. Значна частина учнів зазначили письменників та твори, які допомагають краще засвоїти матеріали підручника з географії, склали простий план до тексту під таким заголовком: “Людина, яка любить і вміє читати, - щаслива людина”. Проте школярі не змогли вибрати всі книжкові терміни, які характеризують зовнішнє оформлення книги, назвати основні елементи довідкової частини словників, вказати правильну послідовність ознайомлення з основними елементами книги.

 

В учнів 7-11 класів недостатньо сформовані вміння працювати з складним планом, тезами, виписками, конспектом, рефератом, доповіддю. Причини такого становища, на наш погляд, полягають у тому, що реалізація формування інформаційних компетентностей не носить системного характеру, навчання основам інформаційної культури не виділено окремим курсом у робочому навчальному плані, а відповідно на ці заняття години не відводяться, більшість педагогів не готові до формування інформаційних умінь учнів на відповідному рівні, а бібліотечні працівники шкіл не можуть в силу свого навантаження проводити бібліотечно-бібліографічні заняття в повному обсязі.

 

Результати олімпіади з інформаційної культури свідчать про нагальну потребу формувати в учнів інформаційні компетентності, які є основою для подальшого навчання, для самоосвіти. Проблема формування інформаційних умінь знаходити, обробляти, запам’ятовувати та використовувати інформацію тісно пов’язано з одним з найважливіших завдань сучасної школи – навчити учня вчитися. Виконання цього завдання значною мірою залежить від учителя. Вибудовуючи урок, учителю необхідно визначити не тільки те, яка навчальна інформація чи способи дії повинні бути засвоєні, а й на якому рівні вони мають бути засвоєні на конкретному уроці. Але оскільки урок — це ланка цілісного навчального, розвивального та виховного процесу, відтак, не на кожному уроці основний його зміст може бути засвоєний на всіх трьох рівнях:

 

• сприйняття, осмислення й запам’ятовування;
• застосування знань і навичок за зразком;
• застосування знань і навичок у новій ситуації.

 

Сучасний зміст освіти та закономірності процесу навчання в цілому та засвоєння, зокрема, визначають ряд неодмінних вимог до уроку, які необхідно враховувати при формуванні інформаційних компетентностей.

 

1. Урок повинен передбачати не тільки виклад матеріалу, змісту, а й завдання, що припускають застосування засвоєння навчальної інформації на практиці.

 

2. Частина знань повинна бути отримана учнями у процесі самостійного пошуку шляхом рішення пошукових задач наскільки пошук таких знань доступний для учнів відповідного віку, настільки важливі способи діяльності, які учень опановує в процесі пошуку.

 

3. Виклад навчального матеріалу на уроці може і повинен бути варіативним за своєю структурою. В одних випадках викладається готова інформація у формі пояснення та за допомогою ілюстрацій. В інших випадках матеріал вивчається шляхом постановки вчителем проблеми та розкриття шляхів її доказового рішення.

 

Виклад навчальної інформації можливий у формі розповіді, лекцій, читання підручника, перегляду діафільмів тощо. Характер викладу визначається внутрішньою структурою, способом побудови цілісного уроку — від пояснювально-ілюстративного до проблемного.

 

Вчитель має залучати додаткову літературу під час пояснення нового матеріалу, вчити учнів працювати з довідковою літературою з предмета, включати елементи бібліографічної грамотності на заняттях. Крім того, завдання вчителя – навчити продуктивним методам роботи з підручником, працювати з планом, тезами, конспектом, схемами, таблицями, діаграмами, приділяти увагу процесу читання.

 

Дотримуючись основних вимог до уроку, учитель вносить як у здійснення цих вимог, так і у сполучення компонентів уроку своє педагогічне мистецтво, свій методичний почерк, що залежить як від характеру класу, так і від власних індивідуальних рис.

 

Важливу роль у вихованні майбутніх освічених членів інформаційного суспільства можуть і повинні відігравати дитячі освітньо-виховні заклади: школи та бібліотеки. Дитяча бібліотека є чи не єдиним осередком, що забезпечує юним читачам безкоштовний та оперативний доступ до інформаційних ресурсів. У сучасній дитячій бібліотеці дитина починає своє перше знайомство з інформаційною культурою, і завданням дитячих бібліотек є не тільки створення та забезпечення можливостей доступу читачів до інформаційних ресурсів, але й пошук нових підходів до підготовки користувачів, які б володіли сучасними методами багатоаспектної інформаційної діяльності. Виходячи з цього, у бібліотеках необхідно створити систему безперервного навчання дітей сучасним інформаційним технологіям, яка б допомогла підготувати юних читачів до роботи з новими видами інформації, змінювала б та розвивала їхній інформаційний світогляд. Основними аспектами формування інформаційної культури дітей є:

- розуміння ролі інформації в житті суспільства;
- знання інформаційних ресурсів і готовність до сприйняття інформації;
- вміння ефективно здійснювати пошук та вибирати інформацію з різних джерел;
- здатність аналітичної переробки, використання та створення нової інформації.

Основа інформаційної підготовки юного читача - вміння ефективно вести пошук інформації. Навчання пошуку інформації безпосередньо пов'язується з умінням користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки, а саме каталогами, картотеками, довідниками, словниками тощо. Поява комп'ютерних інформаційно-пошукових систем у бібліотеці вимагає від користувача спеціальних навичок - розуміння представлення інформації в базах даних, уміння вибрати основну галузь пошуку, користуватися ключовими словами. Для цього необхідна багатоступінчаста система навчання, адаптована для різних вікових категорій. Це можуть бути розвиваючі комп'ютерні програми, курси навчання основ інформатики та інформаційно-бібліотечних технологій, серії лекцій та бесід про можливості комп'ютера в бібліотеці та про інформаційні послуги, які надаються читачам.

 

Обов'язкова складова інформаційної культури вміння переробляти, використовувати та створювати нову інформацію. Юні читачі повинні вміти використовувати знання, здобуті з джерел інформації, оформляти їх та представляти у вигляді доповіді, реферату, резюме, твору, робити короткі нотатки, складати план матеріалу тощо. При цьому діти мають розуміти, що інформаційний ресурс є реальною цінністю тільки тоді, коли зберігання і доступ до інформації організовані найбільш ефективним способом.

 

У дитячих бібліотеках потрібно проводити заняття з оволодіння бібліографічним описом, форматом запису і правилами заповнення полів у базах даних, а також залучати читачів до створення інформації в електронному вигляді.

 

Отже, інформаційна культура сьогодні - це новий світогляд, нове мислення, а також спілкування в різних інформаційних потоках, що орієнтовано на саморозвиток та самоосвіту. Пошук оптимальних технологій бібліотечно-бібліографічної освіти школярів – процес постійний і динамічний. По мірі того як швидко буде утверджуватись інформаційне суспільство, попит на інформаційно-компетентну особистість буде зростати, а це, в свою чергу, сприятиме удосконаленню напрацьованих і впровадженню нових методик.

 

Живець Л.М.,

заступник директора з НВР

Cлавутицької ЗОШ №4