З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки, що додаються.
2. Кабінету Міністрів України: розробити механізм реалізації завдань щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки; підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законів України, які випливають із цього Закону; у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
Президент України В.ЮЩЕНКО м. Київ, 9 січня 2007 року N 537-V
ЗАТВЕРДЖЕНО Законом України від 9 січня 2007 року
N 537-V
ОСНОВНI ЗАСАДИ РОЗВИТКУ IНФОРМАЦIЙНОГО СУСПIЛЬСТВА В УКРАЇНI НА 2007-2015 РОКИ
I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ
Одним з головних пріоритетів України є прагнення побудувати орієнтоване на інтереси людей, відкрите для всіх і спрямоване на розвиток інформаційне суспільство, в якому кожен міг би створювати і накопичувати інформацію та знання, мати до них вільний доступ, користуватися і обмінюватися ними, щоб надати можливість кожній людині повною мірою реалізувати свій потенціал, сприяючи суспільному і особистому розвиткові та підвищуючи якість життя.
Україна має власну історію розвитку базових засад інформаційного суспільства:
діяльність всесвітньо відомої школи кібернетики; формування на початку 90-х років минулого століття концепції та програми інформатизації;
створення різноманітних інформаційно-комунікаційних технологій (далі - IКТ) і загальнодержавних інформаційно-аналітичних систем різного рівня та призначення.
За цей час сформовано певні правові засади побудови інформаційного суспільства:
прийнято ряд нормативно-правових актів, які, зокрема, регулюють суспільні відносини щодо створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на ці ресурси, впровадження електронного документообігу, захисту інформації. Україна готує і має значну кількість висококваліфікованих фахівців з IКТ, математики, кібернетики;
у країні постійно зростає та поновлюється парк комп'ютерної техніки, сучасних систем та засобів телекомунікації, зв'язку;
високою є ступінь інформатизації банківської сфери.
Ці та інші передумови дають підстави вважати, що вітчизняний ринок IКТ перебуває у стані активного становлення та за певних умов може стати фундаментом розвитку інформаційного суспільства в Україні.
Разом з тим ступінь розбудови інформаційного суспільства в Україні порівняно із світовими тенденціями є недостатнім і не відповідає потенціалу та можливостям України, оскільки:
відсутня координація зусиль державного і приватного секторів економіки з метою ефективного використання наявних ресурсів;
ефективність використання фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів, спрямованих на інформатизацію, впровадження IКТ у соціально-економічну сферу, зокрема в сільське господарство, є низькою;
наявне відставання у впровадженні технологій електронного бізнесу, електронних бірж та аукціонів, електронних депозитаріїв, використанні безготівкових розрахунків за товари і послуги тощо;
рівень інформатизації окремих галузей економіки, деяких регіонів держави є низьким;
розвиток нормативно-правової бази інформаційної сфери недостатній;
створення інфраструктури для надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним і фізичним особам інформаційних послуг з використанням мережі Iнтернет відбувається повільно;
рівень комп'ютерної та інформаційної грамотності населення є недостатнім, впровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних IКТ - повільним;
рівень інформаційної представленості України в Iнтернет-просторі є низьким, а присутність україномовних інформаційних ресурсів - недостатньою;
рівень державної підтримки виробництва засобів інформатизації, програмних засобів та впровадження IКТ є недостатнім, що не забезпечує всіх потреб економіки і суспільного життя;
спостерігаються нерівномірність забезпечення можливості доступу населення до комп'ютерних і телекомунікаційних засобів, поглиблення "інформаційної нерівності" між окремими регіонами, галузями економіки та різними верствами населення; не вирішуються у повному обсязі питання захисту авторських прав на комп'ютерні програми, відсутні системні державні рішення, спрямовані на створення національних інноваційних структур (центрів, технополісів і технопарків) з розробки конкурентоспроможного програмного забезпечення.
Водночас склалися такі передумови, які вимагають прискореного розвитку інформаційного суспільства в Україні. Насамперед це пов'язано із соціально-економічною нерівністю, яка виникає між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, внаслідок суттєвої різниці в темпах зростання обсягів та номенклатури товарів і послуг, які виробляються та надаються за допомогою IКТ.
Така нерівність негативно впливає на конкурентоспроможність країн і життєвий рівень людей. Виконання масштабного, багатогранного завдання потребує гармонійного поєднання зусиль держави, суспільства, профспілок, бізнесу та громадян щодо впровадження відповідних Основних засад розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки (далі - Основні засади).
II. ЗАВДАННЯ, ЦIЛI ТА НАПРЯМИ РОЗВИТКУ IНФОРМАЦIЙНОГО СУСПIЛЬСТВА В УКРАЇНI
Основним завданням розвитку інформаційного суспільства в Україні є сприяння кожній людині на засадах широкого використання сучасних IКТ можливостей створювати інформацію і знання, користуватися та обмінюватися ними, виробляти товари та надавати послуги, повною мірою реалізовуючи свій потенціал, підвищуючи якість свого життя і сприяючи сталому розвитку країни на основі цілей і принципів, проголошених Організацією Об'єднаних Націй, Декларації принципів ( 995_c57 ) та Плану дій, напрацьованих на Всесвітніх зустрічах на вищому рівні з питань інформаційного суспільства (Женева, грудень 2003 року; Туніс, листопад 2005 року) та Постанови Верховної Ради України від 1 грудня 2005 року "Про Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні" ( 3175-15 ).
Основні засади є концептуальною основою для розробки завдань щодо розвитку інформаційного суспільства в Україні. Розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх IКТ в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування визначається одним з пріоритетних напрямів державної політики.
1. Основні стратегічні цілі розвитку інформаційного суспільства в Україні:
прискорення розробки та впровадження новітніх конкурентоспроможних IКТ в усі сфери суспільного життя, зокрема в економіку України і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх IКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості; розвиток національної інформаційної інфраструктури та її інтеграція із світовою інфраструктурою; державна підтримка нових "електронних" секторів економіки (торгівлі, надання фінансових і банківських послуг тощо);
створення загальнодержавних інформаційних систем, насамперед у сферах охорони здоров'я, освіти, науки, культури, охорони довкілля;
збереження культурної спадщини України шляхом її електронного документування;
державна підтримка використання новітніх IКТ засобами масової інформації;
використання IКТ для вдосконалення державного управління, відносин між державою і громадянами, становлення електронних форм взаємодії між органами державної влади та органами місцевого самоврядування і фізичними та юридичними особами; досягнення ефективної участі всіх регіонів у процесах становлення інформаційного суспільства шляхом децентралізації та підтримки регіональних і місцевих ініціатив;
захист інформаційних прав громадян, насамперед щодо доступності інформації, захисту інформації про особу, підтримки демократичних інститутів та мінімізації ризику "інформаційної нерівності"; вдосконалення законодавства з регулювання інформаційних відносин; покращення стану інформаційної безпеки в умовах використання новітніх IКТ.
2. Досягнення зазначених цілей дасть змогу:
підвищити національну конкурентоспроможність за рахунок розвитку людського потенціалу, насамперед у високоінтелектуальних сферах праці, а також розширити експортний потенціал IКТ-індустрії України;
поліпшити життєвий рівень населення завдяки економічному зростанню, забезпеченню прав і свобод людини, наданню рівного якісного доступу до інформації, освіти, послуг закладів охорони здоров'я та адміністративних послуг органів державної влади та органів місцевого самоврядування, створенню нових робочих місць і розширенню можливостей щодо працевлаштування населення, забезпеченню соціального захисту вразливих верств населення, зокрема людей, що потребують соціальної допомоги та реабілітації;
сприяти становленню відкритого демократичного суспільства, яке гарантуватиме дотримання конституційних прав громадян щодо участі у суспільному житті, прийнятті відповідних рішень органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
3. Основними напрямами розвитку інформаційного суспільства в Україні визначити:
формування та впровадження правових, організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, технологічних, методичних умов розвитку інформаційного суспільства в Україні з урахуванням світових тенденцій;
всебічний розвиток загальнодоступної інформаційної інфраструктури на засадах сприяння вітчизняному виробництву новітніх IКТ та інформаційно-телекомунікаційних систем, подолання технічної і технологічної залежності від зарубіжних виробників;
забезпечення вільного доступу населення до телекомунікаційних послуг, зокрема до мережі Iнтернет, IКТ та інформаційних ресурсів;
збільшення різноманітності та кількості послуг населенню та бізнесу, що надаються за допомогою IКТ;
створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів на основі врахування національних, світоглядних, політичних, економічних, культурних та інших аспектів розвитку України; надання кожній людині можливості для здобуття знань, умінь і навичок з використанням IКТ під час навчання, виховання та професійної підготовки;
створення умов для забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності усіх верств населення, створення системи мотивацій щодо впровадження і використання IКТ для формування широкого попиту на такі технології в усіх сферах життя суспільства;
забезпечення участі громадськості в побудові інформаційного суспільства, забезпечення конституційних прав людини, суспільства та держави в інформаційній сфері;
розробку та впровадження системи індикаторів розвитку інформаційного суспільства в Україні з внесенням відповідних змін у систему державних статистичних спостережень з узгодженням їх з міжнародними стандартами і методологією та щорічним їх оприлюдненням.
Запровадження засад взаємодії учасників побудови інформаційного суспільства передбачає, що це суспільство розбудовується за умови співпраці і солідарності громадян, приватного сектору економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, відповідних об'єднань громадян, коли:
органи державної влади визначають пріоритети розвитку, забезпечують їх досягнення і всебічну підтримку, координують та стимулюють виконання завдань, формують законодавчу базу і контролюють її виконання всіма учасниками побудови інформаційного суспільства; приватний сектор економіки, здебільшого, забезпечує впровадження та використання IКТ у всіх сферах життя, вдосконалює інформаційну інфраструктуру, надає інформаційні та комунікаційні послуги тощо;
об'єднання громадян взаємодіють з органами державної влади, органами місцевого самоврядування і приватним сектором економіки у питаннях забезпечення справедливого та рівного доступу до інформаційних і комунікаційних послуг, формують громадську думку щодо пріоритетів та перспектив розвитку інформаційного суспільства;
держава, приватний сектор економіки та об'єднання громадян сприяють встановленню і розширенню взаємовигідних відносин з міжнародними організаціями, в тому числі з міжнародними фінансовими установами, які відіграють провідну роль у розвитку інформаційного суспільства та оцінці прогресу в цій сфері.
III. НАЦIОНАЛЬНА ПОЛIТИКА РОЗВИТКУ IНФОРМАЦIЙНОГО СУСПIЛЬСТВА В УКРАЇНI
Національна політика розвитку інформаційного суспільства в Україні ґрунтується на засадах:
пріоритетності науково-технічного та інноваційного розвитку держави;
формування необхідних для цього законодавчих і сприятливих економічних умов;
всебічного розвитку загальнодоступної інформаційної інфраструктури, інформаційних ресурсів та забезпечення повсюдного доступу до телекомунікаційних послуг та IКТ;
сприяння збільшенню різноманітності та кількості електронних послуг, забезпеченню створення загальнодоступних електронних інформаційних ресурсів; поліпшення кадрового потенціалу;
посилення мотивації щодо використання IКТ; широкого впровадження IКТ в науку, освіту, культуру, охорону здоров'я, охорону навколишнього середовища;
забезпечення інформаційної безпеки.
Така політика передбачає:
1. Перехід до пріоритетного науково-технічного та інноваційного розвитку Пріоритетність науково-технічного та інноваційного розвитку України потребує зокрема:
впровадження IКТ в усі сфери життєдіяльності суспільства та держави;
координації та консолідації зусиль держави, бізнесу і суспільства щодо реалізації Основних засад та завдань з розвитку інформаційного суспільства в Україні;
узгодженості загальнодержавних, галузевих, регіональних програм та бізнес-проектів у сфері розвитку і використання IКТ; удосконалення координації діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо створення елементів інформаційної інфраструктури, зокрема при побудові корпоративних інформаційно-аналітичних систем;
створення електронних інформаційних ресурсів, які повинні використовуватися в інформаційному обміні;
впровадження механізмів надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним та фізичним особам інформаційних послуг з використанням мережі Iнтернет;
усвідомлення змісту політики розвитку та становлення інформаційного суспільства в Україні керівниками громадських організацій, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та різного підпорядкування, органів державної влади, органів місцевого самоврядування всіх рівнів;
підвищення ролі генерального державного замовника Національної програми інформатизації;
вдосконалення механізму формування і виконання цієї програми, збільшення її фінансування з включенням до складу зазначеної програми всіх проектів інформатизації, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України;
надання державної підтримки та стимулювання впровадження IКТ в освіту, науку, бізнес, виробництво, ринок цінних паперів, біржі (товарні, сільськогосподарські та інші) тощо;
залучення до формування національної політики та розв'язання проблем розвитку інформаційного суспільства широкого кола фахівців із відповідних сфер (науковців, керівників, виробників, економістів, маркетологів, соціологів, викладачів тощо) і громадськості;
спрямування зусиль органів державної влади на формування сприятливих умов для впровадження та використання IКТ, визначення їх у програмах розвитку України;
пропагування переваг побудови інформаційного суспільства - від використання можливостей IКТ вразливими верствами населення, зокрема малозабезпеченими, людьми, що потребують соціальної допомоги та реабілітації, до створення новітніх знань та конкурентоспроможних технологій;
включення основних питань з розвитку інформаційного суспільства в Україні до програм діяльності Кабінету Міністрів України, державних програм економічного і соціального розвитку України.
2. Законодавче забезпечення розвитку інформаційного суспільства З метою підвищення ефективності розвитку інформаційного суспільства необхідно створити цілісну систему законодавства, гармонізовану з нормами міжнародного права з питань розвитку інформаційного суспільства, зокрема здійснити кодифікацію інформаційного законодавства. Підготовка законопроектів повинна відбуватися з проведенням їх громадських обговорень.
При створенні інформаційного законодавства слід керуватися загальними принципами Конституції України, а також базуватися на принципах свободи створення, отримання, використання та розповсюдження інформації; об'єктивності, достовірності, повноти і точності інформації; гармонізації інтересів людини, суспільства та держави в інформаційній діяльності; обов'язковості публікації інформації, яка має важливе суспільне значення; обмеження доступу до інформації виключно на підставі закону; мінімізації негативного інформаційного впливу та негативних наслідків функціонування IКТ; недопущення незаконного розповсюдження, використання і порушення цілісності інформації; гармонізації інформаційного законодавства та всієї системи вітчизняного законодавства.
З метою реалізації зазначених принципів необхідно підготувати та прийняти Iнформаційний кодекс України, включивши до нього розділи, зокрема про засади електронної торгівлі, правову охорону прав на зміст комп'ютерних програм, удосконалення захисту прав інтелектуальної власності, в тому числі авторського права при розміщенні та використанні творів у мережі Iнтернет, про охорону баз даних, дистанційне навчання, телемедицину, надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним та фізичним особам інформаційних послуг з використанням мережі Iнтернет, комерційну таємницю тощо.
Підготувати та внести зміни до законодавства з питань інформатизації, зокрема з урахуванням вимог щодо: надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним та фізичним особам інформаційних послуг з використанням мережі Iнтернет; запровадження електронного документообігу та електронного цифрового підпису, дистанційного навчання, телемедицини, електронних платіжних систем, електронного бізнесу, електронних бірж, аукціонів і депозитаріїв.
| 
