МІНІСТЕРСТВО ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Департамент з питань державного регулювання
заробітної плати та умов праці
Л И С Т
10.06.2008 N 149/13/116-08
У Департаменті з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці розглянуто <...> лист і повідомляється.
Згідно з пунктом 22 статті 20 та пунктом 1 статті 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорій 1 та 2, державою гарантовані компенсації та пільги щодо використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік.
Зазначена відпустка не належить до виду щорічних відпусток, визначених пунктом 1 статті 4 Закону України "Про відпустки", відповідно на неї не поширюються норми цього Закону, передбачені для щорічних відпусток.
Необхідно зазначити, що відпустка громадянам, віднесеним до категорій 1 та 2, визначена Законом як пільга та компенсація.
На відміну від виду щорічних відпусток, зазначена відпустка не пов'язана із робочим процесом і надається незалежно від часу роботи на підприємстві, установі, організації.
Витрати, пов'язані з оплатою щорічних відпусток, здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, у якої працюють за трудовим договором працівники, а в установах та організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата відпусток провадиться з бюджетних асигнувань на їх утримання. Фінансування видатків на відшкодування витрат на оплату відпусток, що надаються особам, віднесеним до категорії 1 та 2, провадиться відповідно до ст. 1 Закону України "Про формування, порядок надходження і використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення". Тобто джерела покриття витрат на щорічні відпустки і вищезазначені додаткові відпустки різні.
Отже, немає підстав вважати щорічними відпустки, які надаються особам, віднесеним до категорії 1 та 2, відповідно до статей 20 та 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", їх слід відносити до інших видів відпусток, установлених законодавством (частина друга статті 4 Закону України "Про відпустки").
Статтею 10 Закону України "Про відпустки" передбачено право сумісників одержувати щорічні основну та додаткову відпустки повної тривалості у перший рік роботи до настання шести місяців безперервної роботи на даному підприємстві одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Враховуючи вищезазначене, не вбачається підстав надавати додаткову відпустку, передбачену п. 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", на роботі за сумісництвом.
При наданні цієї додаткової відпустки жінці, яка у період перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку працює на умовах неповного робочого часу, слід мати на увазі таке.
Частиною восьмою статті 179 КЗпП( 322-08 ) визначено, що за бажанням жінки або осіб, які фактично здійснюють догляд за дитиною, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома. При цьому за ними зберігається право на одержання допомоги в період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Закон не визначає, де саме жінка чи інша зазначена особа має право працювати на умовах неповного робочого дня - на підприємстві, з яким вона перебуває у трудових відносинах, чи на іншому підприємстві. Отже, жінка або інша зазначена особа має право працювати і на тому ж, і на іншому підприємстві або вдома.
Якщо жінка приступає до роботи на умовах неповного робочого часу на іншому підприємстві, то з нею має укладатися трудовий договір про роботу за сумісництвом.
У випадку коли за основним місцем роботи жінка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і одночасно виявила бажання приступити до роботи на умовах неповного робочого часу за посадою (професією), за якою вона працювала до відпустки і яка зберігається за нею на період перебування у такій відпустці, укладення окремого трудового договору за сумісництвом законодавством не передбачено. За таких умов працівниця має право на додаткову відпустку, передбачену п. 22 ст. 20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Директор Департаменту О.Товстенко | 
