Про підсумки розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти у 2008/2009 навчальному році та завдання на 2009/2010 навчальний рік
Інформаційно-аналітичні матеріали до підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України 26 серпня 2009 року
Роль шкільної бібліотеки в розвитку дитячого читання
На сьогодні в Україні існує криза дитячого читання. Сучасні учні не цінують книгу як одиницю передачі інформації.
“Я тисячу разів переконаний у тому, що успішне навчання в середніх і старших класах залежить насамперед від уміння свідомо читати , - читаючи, думати й думаючи, читати”, писав В. Сухомлинський.
Міжнародний досвід вирішення проблеми підтримки та розвитку читання свідчить, що найбільші успіхи досягнуті у тих країнах, де є державна стратегія у сфері дитячого читання. У різних країнах світу розроблено і впроваджено низку масштабних державних проектів: у США програма розвитку читання прийнята ще у 1985 році, для її реалізації та надання постійної фінансової підтримки на державному та федеральному рівнях було створено державний Центр книги; у Німеччині реалізацією програми підтримки дитячого читання опікується Німецький фонд читання. Найбільших успіхів у вирішенні проблеми розвитку дитячого читання досягли Франція і Велика Британія, де розроблена й діє державна стратегія підтримки дитячого читання та підвищення грамотності; у Російській Федерації створено Всеросійський Форум читання, Національна програма підтримки та розвитку читання, Національний фонд читання, Російську асоціацію читання, рух “Молода Росія читає”.
У багатьох країнах світу створені інститути дослідження дитячого читання, центри й будинки дитячого читання та спеціалізованої літератури для дітей.
Для формування політики у розвитку дитячого читання триває розроблення Державної цільової національно-культурної програми підтримки та розвитку читання, реалізація якої передбачає:
- вироблення чіткої державної стратегії підтримки та розвитку дитячого читання з метою встановлення нових ефективних підходів до розв’язання проблеми із збереженням обсягів бюджетного фінансування;
- розроблення та удосконалення нормативно-правової бази діяльності бібліотек для дітей та юнацтва як інформаційних центрів;
- збереження і вдосконалення мережі спеціалізованих бібліотек України для дітей, посилення їхньої функції як центрів з моніторингу, вивчення і організації дитячого читання та бібліотечно-інформаційного обслуговування дітей;
- формування і розвиток бібліотечних послуг, спрямованих на залучення користувачів;
- проведення соціологічних досліджень з метою вивчення стану і тенденцій розвитку читання із залученням державних соціологічних служб;
- проведення міжнародних, всеукраїнських і регіональних свят, культурологічних та культурно-мистецьких акцій, конкурсів, фестивалів щодо підтримки та розвитку читання;
- розвиток системи моніторингу стану бібліотечного обслуговування, забезпечення нагальних потреб і запитав сучасних читачів;
- створення механізмів оперативного реагування на зміни ситуації в галузі читання;
- активізація співробітництва з міжнародними організаціями, що опікуються питаннями читання в суспільстві.
Для підтримки та подальшого розвитку дитячого читання, виховання широкої читацької культури дітей та юнацтва у 2009 році Міністерством освіти і науки України спільно з Громадською організацією “Форум видавців” і Національною бібліотекою України для дітей започатковано проведення Всеукраїнського конкурсу дитячого читання “Найкращий читач України – року”. Завданнями Конкурсу є:
- залучення до участі у ньому не менше 50 відсотків учнів 6-7 класів загальноосвітніх навчальних закладів країни, у т.ч. шкіл-інтернатів;
- сприяння створенню належних умов для рівного доступу до книжок і літератури на різних, у тому числі електронних, носіях, незалежно від рівня розвитку дітей, їхніх фізичних можливостей, забезпеченості і місця проживання;
- популяризація найкращих надбань української і світової класичної й сучасної літератури; привернення уваги громадськості, державних і недержавних установ і організацій, засобів масової інформації до проблеми дитячого читання.
Центральна роль у розвитку дитячого читання належить шкільним бібліотекам. Натепер інформаційні потреби учнівської молоді забезпечує понад 20 тис. шкільних книгозбірень, які входять до мережі освітянських бібліотек Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України. Очолює мережу Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В.О. Сухомлинського.
Головною метою діяльності шкільних бібліотек є інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу закладів середньої освіти та надання користувачам вільного доступу до вітчизняного і світового інформаційного ресурсу. Крім того, шкільні бібліотеки виконують сутнісні і прикладні бібліотечні функції, зокрема, інформаційну, освітню, культурологічну, виховну та інші.
Втім, останнім часом спостерігається стійка тенденція зменшення інтересу до читання. Вирішення цієї проблеми потребує чіткого усвідомлення причин її виникнення.
Перша причина полягає у відсутності комплексної довготривалої національної програми розвитку читання та єдиного органу управління системою підтримки і популяризації читання. Натепер вона розробляється. На сьогодні не створена система моніторингу, яка б дозволила виявляти проблемні читацькі групи, визначати мету та пріоритети їхнього розвитку.
Не менш вагомою причиною зменшення інтересу до читання є також і відсутність конструктивної державної політики у галузі книговидавництва. Вітчизняна книговидавнича галузь намагається самотужки забезпечити різноманітність, високу якість і доступність друкованої продукції та її ефективне розповсюдження через книготорговельну мережу.
Окрім того, відсутній системний підхід до комплектування фондів бібліотек, зокрема шкільних, їхня невідповідність читацьким потребам. Через недостатнє цільове фінансування бібліотечні фонди шкільних книгозбірень поповнюються вкрай незадовільно, практично не оновлюються, внаслідок чого вони не спроможні повною мірою задовольнити інформаційні потреби учасників навчально-виховного процесу. Сьогодні в шкільних бібліотеках переважають застарілі видання, гостро стоїть проблема забезпечення літературою для програмного читання, сучасними довідковими виданнями, літературою з психолого-педагогічних питань для вчителів, періодичними виданнями як для вчителів, так і для учнів. Шкільна бібліотека сьогодні практично зруйнована як центр читацького розвитку не лише для учнів, а й для вчителів.
У 2008 році відділенням навчальної, методичної і наукової літератури Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України було проведено пілотне дослідження читацького попиту в шкільних бібліотеках України.
Результати дослідження свідчать, що наразі гострою є проблема забезпечення шкільних бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів України навчальною літературою, зокрема, дитячою, підлітковою, юнацькою, творами класиків української літератури (в т. ч. лауреатів Національної премії ім. Тараса Шевченка), творами зарубіжних письменників (в перекладі українською мовою), науково-популярною літературою, енциклопедичними виданнями, літературою для позакласного читання тощо. Крім цього, існує проблема оновлення бібліотечних фондів.
Рівень забезпечення шкільних бібліотек літературою відображено на діаграмі 67.
У номінації “Твори класиків української літератури” (у т. ч. лауреати Національної премії ім. Тараса Шевченка) вивчення читацького попиту проводилося за певними розділами. Наприклад, давня література – Г.Сковорода, І.Вишенський. Забезпеченість творами цих письменників шкільних бібліотек у Рівненській області становила 35 відсотків, Запорізькій області – 8 відсотків; Тернопільській – 2 відсотки і тому подібне.
Розділ “Нова українська література“ охоплює літературні твори другої і третьої четвертей XIX століття. Тільки в одній Вінницькій області – стовідсоткове забезпечення творами з усіх семи номінацій. Дослідження показало, що практично кожна область має потребу у поповненні фондів шкільних бібліотек творами Т. Шевченка, Л. Глібова, А. Свидницького, С. Руданського, І. Котляревського П. Куліша, Г. Квітки-Основяненка, Є.Гребінки, П. Гулака-Артемовського, Ю. Федьковича, М. Вовчка. Перелік потреб можна продовжувати.
Окрім того, приміщення багатьох шкільних бібліотек є некомфортними і не обладнані сучасною комп’ютерної технікою.
Питанням, що потребує термінового вирішення, є підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів. Читачі бажають бачити бібліотекаря людиною ерудованою, обізнаною, з почуттям гумору, готовою до спілкування, людиною, яка б налаштовувала юних користувачів бібліотеки на плідну співпрацю з книгою, створювала атмосферу гармонійного сприйняття ними книги, ауру доброзичливості та взаєморозуміння. Бібліотекар сам повинен бути активним читачем.
Педагогічним університетам необхідно готувати молодих учителів до роботи з розвитку читацької компетентності школярів, організовувати для шкільних педагогів спеціальні курси, навчальні семінари з питань формування в учнів інтересу до читання. Видатний український педагог В.О. Сухомлинський наголошував: “Справжній педагог – книголюб. Атмосфера любові до книги, поваги до книги, благоговіння перед книгою – у цьому полягає сутність школи і педагогічної праці. У школі може бути все, але якщо немає книг, потрібних для всебічного розвитку людини, для її багатого духовного життя, або якщо книгу не люблять і байдужі до неї, це ще не школа; у школі може багато чого не вистачати, багато в чому ми можемо бути бідними і скромними, але якщо у нас є книги, потрібні для того, щоб перед нами завжди було широко відкрите вікно у світ, це вже школа”.
Серед інших причин зниження інтересу до читання зазначимо й такі, як постійно зростаюча роль альтернативних засобів інформації, пасивна роль сім’ї у формуванні читацької активності дітей, домінування матеріальних цінностей у суспільстві тощо. У сучасного підлітка є великі можливості вибору того чи іншого способу проведення дозвілля. Діти - найбільш активна соціальна група, що легко засвоює нові інформаційні технології. Це нове „мультимедійне” покоління, у якого інші цінності, інші моделі поведінки й орієнтири у світі інформації. Оточуюче середовище й доступність різних каналів масової комунікації, друкованих та інших матеріалів мають сильний вплив на ставлення дітей до книги. Електронна культура іноді сприймається як конкурент друкованому слову. Але книга не зникне й читання також. Справа навіть не в тому, що дитина вибере – книгу чи комп’ютер, а в іншому: що саме вона буде читати, як буде іти процес сприйняття й розуміння тексту, яку інформацію й знання, культуру й мистецтво будуть представляти різні типи медіа для розвитку юної особистості.
Сучасна шкільна бібліотека повинна формувати у дитини навички грамотності читання й безперервної самоосвіти. Дітей потрібно заохочувати користуватися бібліотекою з раннього віку, так як це збільшує вірогідність того, що вони звертатимуться до її послуг і в подальшому. Шкільна бібліотека, більш ніж будь-яка інша, наближена до дитини. У публічну дитячу бібліотеку дитина піде у тому випадку, якщо в неї уже сформована потреба в читанні. Включеність у життєвий простір дітей і навчальний процес школи роблять роботу бібліотеки особливо важливою.
На сьогодні можна навести багато прикладів ефективної роботи шкільних бібліотек щодо залучення дітей до читання. Так, Славутицька асоціація шкільних бібліотекарів, Славутицький міський методичний центр відділу освіти та бібліотечно-інформаційний центр для дітей та юнацтва ініціювали проведення у січні 2009 року науково-практичної конференції “Читання – шлях до успіху”. У роботі заходу взяли участь заступники директорів шкіл з навчально-виховної роботи, керівники методичних об’єднань, бібліотекарі навчальних закладів, методичні працівники дошкільних закладів та методичного центру, учні загальноосвітніх шкіл. На конференції було презентовано досвід роботи шкільних бібліотек у розвитку дитячого читання.
У квітні цього року в місті Миколаєві Науково-методичний центр управління освіти, Обласна бібліотека для дітей ім. В. Лягіна та Науково-педагогічна бібліотека провели круглий стіл "Книга і читання - важливі чинники формування особистості", на якому були присутні педагоги, працівники дитячих та шкільних бібліотек. Круглому столу передувало моніторингове дослідження "Аналіз та розвиток читацьких інтересів школярів". Результати анкетування учнів, педагогів, батьків показали, що шкільною бібліотекою користуються майже всі учні. Але, якщо діти молодших класів читають всі, то починаючи з 6-го класу читацька активність значно знижується. Серед основних причин було названо те, що шкільна бібліотека може задовольнити читацький попит школярів лише на 50 відсотків. Учасники заходу поділилися досвідом своєї роботи з батьками із залучення додаткових коштів на придбання літератури для дітей, інноваційними підходами до пропаганди літератури. Організація й проведення подібних заходів сприяє розвитку дитячого читання, і такі заходи необхідно проводити по всій Україні.
2003-2013 роки оголошені ООН десятиріччям грамотності. З метою розвитку читацької культури школярів необхідно об’єднати зусилля управлінь освіти і науки, інститутів післядипломної освіти на вирішення цієї проблеми.
За загальною редакцією Міністра освіти і науки України професора І.О. Вакарчука | 
