У столиці визначено лауреатів Мистецької премії «Київ»
Організаційний комітет Мистецької премії «Київ» визначив сім лауреатів премії 2009 року в семи номінаціях:
У галузі літератури (мистецька премія «Київ» ім. Євгена Плужника) – член Національної спілки письменників України, поет Качан Анатолій Леонтійович;
У галузі кіномистецтва (мистецька премія «Київ» ім. Івана Миколайчика) – кінокритик, кінознавець, головний редактор журналу «Кіно. Театр» Брюховецька Лариса Іванівна;
У галузі музичної композиції (мистецька премія «Київ» ім. Артемія Веделя) – член Національної спілки композиторів України, народний артист України Колодуб Лев Миколайович;
У галузі театрального мистецтва (мистецька премія «Київ» ім. Амвросія Бучми) – член Національної спілки театральних діячів України, народний артист України Митницький Едуард Маркович;
У галузі образотворчого мистецтва (мистецька премія «Київ» ім. Сергія Шишка) – член Національної спілки художників України, заслужений художник України Одайник Оксана Вадимівна;
У галузі журналістики (мистецька премія «Київ» ім. Анатолія Москаленка) – член Національної спілки журналістів України Чечель Людмила Василівна;
У галузі народного декоративного мистецтва (мистецька премія «Київ» імені Сергія Колоса) – член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений художник України Верес Валентина Іванівна.
Як повідомив в.о. заступника голови КМДА Віталій Журавський, цього року нагородження 7-ми переможців у зазначених номінаціях проводитиметься в урочистій обстановці під час святкування Дня Києва 29 травня 2009 року о 12.00 в Колонній залі Київської міської державної адміністрації.
Як інформує прес-служба КМДА, переможцям мистецької премії «Київ» вручається диплом, нагрудний знак та грошова премія, розмір якої збільшено з 15 тис. грн. до 25 тис. грн.
27 березня 2009 року Міністерство культури і туризму України, спільно з громадськістю, презентувало грандіозну програму відзначення 200-річчя від дня народження видатного українського письменника Миколи Гоголя.
Як письменник вшановується українцями на батьківщині та поза її межами; які заходи проводяться за ініціативи державних органів влади, громадськості та міжнародної спільноти; яким чином пропагується актуальний бренд видатного українця, – про це розповіли Міністр Василь Вовкун, актор Богдан Ступка, художник Сергій Якутович і режисер Влад Троїцький.
Реалізація програми вшанування творчості видатного письменника відбувається на підставі Указу Президента України від 18 серпня 2006 року та Розпорядження Кабінету Міністрів України щодо затвердження Плану заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя.
34-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО прийняла рішення про проголошення 2009 року «Роком Гоголя». На державному рівні 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя відзначається в Україні, Росії, а також в культурно-інформаційних центрах при дипломатичних установах України за кордоном (зокрема, – в Казахстані, Білорусії, Грузії, Ізраїлі, Румунії, Китаї, Молдові, Польщі, США, Франції).
1 квітня 2009 року заступник Міністра Тимофій Кохан візьме участь в урочистостях у Москві. У той самий день Міністр Василь Вовкун відкриє «Тиждень Гоголя» у Парижі.
З 1 по 8 квітня 2009 року в штаб-квартирі ЮНЕСКО у Франції буде представлено виставку графічних робіт видатного українського художника Сергія Якутовича за мотивами творів М. Гоголя, а також відбудуться кінопокази фільмів «Гоголь. Загублений рай», «Тарас Бульба», «Вечір на Івана Купала», «Пропала грамота».
«Гоголь народився в Україні, і це його рік. Його Територія, його Простір і його Земля. Письменник, про якого не потрібно говорити занадто багато і неможливо сказати достатньо. Він – той геній, що складає слова в речення, перед якими всі рівні. Він стирає кордони країн, зупиняє час лінією пера, з’єднуючи покоління минулого, теперішнього, майбутнього», – Міністр Василь Вовкун.
В Україні з 23 березня по 8 квітня 2009 року заплановані мистецькі дійства, які найактуальнішим чином розкривають творчість українського письменника.
У лютому 2009 року російською стороною передано цифрові копії документів творчості письменника, які будуть експоновані 31 березня в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва.
8 квітня, після повернення з Парижу, в Українському Домі буде представлено виставку Сергія Якутовича. З 1 по 4 квітня пройде показ нових та діючих театральних постановок Миколи Гоголя в найкращих українських театрах.
На батьківській Полтавщині письменника вшановують на державному рівні за участю Президента України відкриттям пам’ятників, святковими концертами, театралізованими виставами та художніми виставками.
З планом заходів 1 по 8 квітня 2009 року та переліком основних культурно-мистецьких заходів березня-квітня на Полтавщині можна ознайомитись на офіційному веб-сайті МКТ.
У цьому році засновано літературно-мистецьку премію імені М.В. Гоголя. Дана премія присуджується щороку за кращі літературні та мистецькі твори, що популяризують духовно-культурні надбання українського народу і сприяють поширенню позитивного іміджу України в світі. Обсяг премії – 12,420 тис. грн.
27 лютого 2009 року введено в обіг ювілейну монету, присвячену 200-річчю від дня народження письменника.
У 2008 році випущено зчіпку з двох марок «Микола Гоголь (1809-1852)» та «Тарас Бульба»; конверт «Перший день. 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя (1809-1852); 21 березня 2008 року проведене спецпогашення.
У підготовці до Євро-2012 також розроблено туристичний маршрут, який об’єднує 4 райони області, пов’язані з життям і творчістю Миколи Гоголя. Створено туристично-рекреаційний кластер «Гоголівські місця Полтавщини».
Зведена інформація щодо стану виконання Указу Президента України та Плану заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Миколи Гоголя розміщено на офіційному веб-сайті МКТ.
До проведення «Року Гоголя» долучилась громадськість, провідні музиканти й режисери.
1 квітня 2009 року в Москві, у клубі «Гоголь», Олег Скрипка влаштовує Етно-диско «Вечорниці». Вже декілька років поспіль в Україні проходить модерний та один з найбільших культурно-мистецьких проектів «ГОГОЛЬFest» режисера Влада Троїцького. Кожного року запрошених художників, режисерів та письменників бере під свій дах Микола Гоголь.
"Штурмани книжкових морів" прибули до порту "Артек"
18 березня 2009 року до "Артеку" у Міжнародному дитячому центрі "Артек" розпочато другу зміну. Цього разу до Криму приїхали відпочивати 1550 дітей пільгових категорій з усіх областей України (діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з багатодітних та малозабезпечених сімей, діти працівників органів МВС, військовослужбовців, які загинули під час виконання службових обов'язків, діти загиблих шахтарів та журналістів, талановиті та обдаровані діти (переможці всеукраїнських, міжнародних конкурсів, змагань, фестивалів, спартакіад), діти, які постраждали від техногенних катастроф, аварій, стихійного лиха).
Тематика чергової оздоровчої зміни - "Штурмани книжкових морів". Це обумовлено тим, що весняні місяці традиційно багаті на мистецькі події. Саме у ці дні відзначається Всесвітній день поезії, Всеукраїнський день культури, Міжнародний день театру та Міжнародний день дитячої книги, який святкується в день народження відомого казкаря Ганса Христіана Андерсена. До того ж ЮНЕСКО проголосило 2009 рік – роком Миколи Гоголя. Так світова спільнота відзначає 200 річницю його дня народження.
Тематична зміна, яка триватиме 21 день, розпочнеться з того, що кожний юний артеківець отримає звання "Штурмана книжкових морів" і запрошення до віртуальної подорожі просторами літературних творів. Вихователі оздоровниці підготували для дітей низку цікавих інтелектуальних ігор: "Світ казки", "Світ детективу", "Світ комедії", "Світ поезії", "Світ рідної мови" тощо.
Кожен із учасників зміни зможе під час цих заходів продемонструвати свої поетичні здібності, спробувати себе в написанні оповідань, віршів та в інших літературних жанрах. Під час подорожі "Світом драматургії" загони артеківців будуть готувати вистави на теми творчості Миколи Гоголя. "Штурмани книжкових морів" матимуть власну грошову одиницю "Успіх", яку можна буде отримати за написані літературні твори. За цю грошову одиницю артеківці можуть придбати книжки класиків української та світової літератури. Твори переможців конкурсів будуть оприлюднені у артеківському літературному альманасі "Маленький Пегас".
Джерело: Міністерство України і справах сім'ї, молоді та спорту
Поэт-песенник Юрий Рибчинский стал лауреатом Гоголевской премии. В этом году премию вручают во второй раз. Именем писателя Николая Гоголя чествуют украинских писателей, которые пишут на русском языке.
Как передает "5 канал", Ю.Рыбчинский получил премию за особый вклад в русскоязычную драматургию. В целом, в творческом багаже Ю.Рыбчинского семь пьес, написанных на русском языке, Среди наиболее известных из них и ставших рок-операми, "Белая ворона" и "С днем рождения, Эдит Пиаф".
Лауреату вручили $2 тыс. от меценатов, почетный диплом и медаль с изображением Н.Гоголя. Двухсотлетие со дня рождения Н.Гоголя будет отмечаться первого апреля.
Президент вручив Національні премії ім.Т. Шевченка 5 лауреатам
Шевченківської премії удостоєні актриса Кадирова, поет Гірник, публіцист Мельниченко, художники Гонтаров і Наконечний.
"Я маю честь вітати рішення Національного шевченківського комітету з присудження шевченківській премії", - сказав президент під час церемонії в Національній опері України.
"Україна пишається вами, ми вами пишаємося", - сказав він, звертаючись до лауреатів.
Національна премія ім. Т.Шевченка присуджена поетові Павлу Гірнику - за книгу віршів "Посвiтається", актрисі театру ім. І.Франка Ларисі Кадировій – за галерею жіночих образів в моноспектаклях і внесок у розвиток українського театрального мистецтва.
Публіцист Володимир Мельниченко удостоєний премії ім. Т.Шевченка за документально-публіцистичні книги "Тарас Шевченко: "Моє перебування в Москві", "На славу нашої преславної України" (Тарас Шевченко і Осип Бодянський) ".
Премією нагородили художника Віктора Наконечного – за серію картин "Краю мій сонячний", а також Віктора Гонтарова – за серію полотен "Мій Гоголь" і цикл живописних робіт. Премію В.Гонтарова отримала його дружина.
Національну премію ім. Т.Шевченка вручають із 1961 року. Її розмір встановлюється щорічно. Цього року лауреати отримають по 160 тис.грн.
Якщо Україна прогавить ще кілька років, то ризикує залишитися без читачів
Олександр ГАВРОШ
Наприкінці минулого року Національна спілка письменників України ініціювали "круглий стіл", присвячений українській літературі для дітей та юнацтва. Про те, що температура майбутнього обговорення буде близькою до кипіння, свідчила навіть назва - "Потрібні зміни".
Відомі дитячі письменники, дослідники, педагоги, редактори відверто говорили про наболіле - діти перестають читати. І якщо "змін не буде", то й не буде для кого писати і видавати. Анатолій Качан навів дані Книжкової палати, за якими середній наклад дитячої книжки сягає чотирьох тисяч. Це на 15 мільйонів українських дітлахів! До того ж половину всіх дитячих видань становлять казки. Виходить, наші діти читають в основному те, що вимагають у школі. І тут шкільну програму піддали нищівній критиці. Учасники "круглого столу" резонно зауважували, що діти повинні вивчати не "Історію української літератури", а книжки, які мають навчити їх любити літературу і читання.
Шкільна програма страшенно перевантажена. Слід зменшити кількість творів та письменників і збільшити години на їхнє вивчення. По суті, до школи перенесли програму вищих навчальних закладів. Хтось підрахував, що якби дитина читала все те, що від неї вимагають за шкільною програмою, то їй би довелося зранку до ночі сидіти над книжкою понад 200 днів!
Дослідниця Ольга Сльоньовська зауважила, що трагічні, сумні твори, якими перенасичена шкільна програма, здатні виховати хіба що невдаху. Слід подбати про багатоваріантну шкільну програму. Раніше, наприклад, таких було три. Варто більше включати творів лауреатів Всеукраїнської премії імені Лесі Українки, а не спиратися виключно на давні часи.
Письменник Михайло Слабошпицький, який до того ж є батьком трьох школярів, погодився, що шкільна програма робить усе, аби вбити в дитині цікавість до життя.
Педагог Антоніна Мовчун наголосила, що велику увагу слід приділяти молодшим школярам. Якщо їм не прищепити любов до художнього слова в перших класах, то далі вже нічого не зміниш. А в нас виходить, що один і той же твір може кілька разів вивчатися в різних класах. Зрештою, якщо програми й далі складатимуть сивочолі академіки, а не люди, які мають безпосередній і постійний контакт із дітьми, то ніяких змін не буде.
Присутні на "круглому столі" прийняли рішення провести пленум правління НСПУ, спеціально присвячений шкільній програмі української літератури.
Та на цьому крики відчаю не припинилися. Де літературна критика творів для дітей? Чому майбутні педагоги навчаються за підручником "Дитяча література" ще 1967 року видання? Чому в Україні закрили всі кафедри дитячої літератури? Чому в інтернеті нема творів дитячих письменників? Чому в "Літературній Україні" знайдеш тільки некрологи та нагородження? А де виховання майбутніх читачів? Чим займається видавництво "Веселка", яке одне забезпечувало цілу Україну дитячою книжкою? Чому до державної програми закупівлі книжок для бібліотек рідко потрапляють книжки для дітей? Чому в Україні не престижно писати для дітей? Десятки, сотні, тисячі болючих "чому?".
Відповіді на ці слушні запитання зависали в повітрі парадної зали Спілки письменників. Зрештою, письменник з Одеси Володимир Рутківський виступив із пропозицією створити об'єднання всіх, кому не байдужа дитяча книжка - письменників, видавців, художників, педагогів. І об'єднаними силами впливати на ситуацію. Ідея дуже слушна. Адже в наші звихнені часи навіть дитяча література повинна бути з кулаками.
Журнали "Ангелятко" та "Колосок" - переможці Всеукраїнського конкурсу на краще періодичне друковане видання для дітей та юнацтва 2008 року
Державний комітет телебачення та радіомовлення України визначив переможців Всеукраїнського конкурсу на краще періодичне друковане видання для дітей та юнацтва 2008 року. Переможцями конкурсу на сьогоднішній урочистій церемонії в УКРІНФОРМі було оголошено журнал "Ангелятко" - у номінації "краще періодичне друковане видання для дітей" та журнал "Колосок" - у номінації "краще періодичне друковане видання для юнацтва". Дипломи та нагороди засновнику журналу "Ангелятко" Василю Масюку та головному редактору журналу "Колосок" Дарії Біді вручив тимчасово виконуючий обов'язки голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України Анатолій Мураховський.
Як зазначила директор департаменту Держкомтелерадіо Валентина Бабилюлько, цьогоріч на конкурс було подано 16 періодичних видань для дітей та юнацтва загальнодержавної, регіональної та місцевої сфер розповсюдження. "Періодика для дітей та юнацтва належить до тієї категорії видань, яким нелегко конкурувати в сьогоднішньому інформаційному просторі, натомість їхнє покликання досить благородне - вони збагачують молоде покоління знаннями, культурними цінностями, знайомлять із традиціями українського народу, сприяють вихованню особистості", - підкреслила вона.
Валентина Бабилюлько нагадала, що Держкомвидав України започаткував проведення конкурсу торік з метою сприяння розвитку дитячої періодики, удосконалення традицій випуску періодичних друкованих видань для дітей та юнацтва, підвищення ролі друкованих ЗМІ у вихованні підростаючого покоління, а також популяризації сучасних технологій художнього оформлення та поліграфічного виконання періодичних друкованих видань для дітей та юнацтва.
Вчені НАНУ підрахували точну кількість загиблих внаслідок Голодомору
Сукупні демографічні втрати від Голодомору 1932-1933 років в Україні становлять 4,6 млн. осіб, зокрема 3,5 млн. через катастрофічне підвищення рівня смертності (прямі втрати) та 1,1 млн. внаслідок обвального падіння народжуваності (непрямі втрати). Втрати, які враховують всіх ненароджених нащадків померлих і тих, хто не встиг народитися внаслідок Голодомору, що дожили б до наших днів (за умови подальшого некатастрофічного вимирання), становлять майже 5,7 млн. осіб. Відповідно, повні кумулятивні втрати внаслідок Голодомору приблизно можна визначити у розмірі понад 10 млн. осіб (4,6 млн.+5,7млн.). Про це повідомив на прес-конференції у вівторок співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України Омелян Рудницький.
За даними, які навів Рудницький, за роки Голодомору в Україні внаслідок терору голодом загинуло 1600 тис. осіб працездатного віку, 505 тис. літніх людей та 1395 тис. дітей віком до 15 років.
Серед сільського населення загинуло 1509 тис. осіб працездатного віку, 476 тис. людей літнього віку й 1315 тис. дітей.
Рудницький також повідомив, що за п'ять місяців 1933 року (з березня по липень), на які припадає апогей Голодомору, померло стільки ж людей, скільки за 5 попередніх років (1927-1931) – 2,9 млн. осіб, в тому числі у сільській місцевості за ці місяці померло 2,7 млн. осіб, що на 300 тис. більше ніж загальна кількість померлих у 1927-1931рр. У цілому за 1933 рік прямі втрати від Голодомору становили 3,1 млн. осіб, з них на березень - липень припадає 2,5 млн.
Найбільше постраждали від Голодомору діти та літні люди. В роки Голодомору через надсмертність втрачено кожну 8 дитину,кожну 11 особу працездатного віку та майже кожну 4 літню людину.
Прямі втрати етнічних українців на теренах СРСР у 1932-1933 роках становлять, за нашими розрахунками, майже 4,2 млн. осіб, в тому числі на території УРСР - 3,1 - 3,2 млн.
Науковець зазначив, що найбільше українців загинуло у Київській (майже 15% населення), Харківській областях, Молдовській Автономній Республіці, що входила до складу України, а також у Вінницькій, Чернігівській, Одеській областях. Найменше українців загинуло у Донецькій області.
Працівник Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України Людмила Слюсар, у свою чергу, зазначила, що Голодомор значною мірою зруйнував українське село, яке зберігало традиції української родини.
“Високий шлюбний потенціал українського села був зруйнований і вже ніколи не був відновлений. Це означає, що було зруйновано потенціал дітонародження, що в майбутньому призвело до зменшення кількості населення”, - сказала Слюсар.
Нагадаємо, що через тиждень в Україні розпочнеться вшанування 75-х роковин Голодомору 1932-33 років.
Держкомтелерадіо створює Міжнародний прес-центр "Голодомор - 75-ті роковини пам'яті"
Як повідомили УКРІНФОРМ у департаменті інформаційної політики Державного комітету телебачення та радіомовлення, міжнародний прес-центр працюватиме під час проведення меморіальних заходів з 17 по 23 листопада. Він розміститься у прес-центрі Українського дому.
За попередніми даними, висвітлювати заходи, присвячені роковинам Голодомору, будуть близько 100 іноземних і понад 200 вітчизняних представників ЗМІ. Тому прес-центр буде обладнано всім необхідним для роботи журналістів: тут працюватимуть 12 комп'ютерів, підключених до Інтернету, факс, телефон з виходом на міжнародний зв'язок тощо.
Журналісти, які не встигнуть потрапити на всі заходи, зможуть подивитися їх у прямому ефірі на екранах, встановлених у прес-центрі.
У коло обов'язків міжнародного прес-центру входитиме поширення анонсів, інформаційних повідомлень та прес-релізів про всі заходи, що проводяться у рамках відзначення 75-х роковин Голодомору в Україні, а також моніторинг громадської думки та інформації, що публікується у ЗМІ, про стан підготовки та проведення меморіальних заходів.
Програмою заходів, зокрема, передбачається відкриття Президентом України документально-художньої виставки в Українському домі "Ми звинувачуємо! Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу", виконання в Національній філармонії України ораторії Юрія Ланюка на слова Павла Тичини "Скорбна мати".
У Софії Київській пройде панахида і молитва за померлими від голоду "Зі святими упокій", у Національній опері - міжнародний форум "Україна пам'ятає - світ визнає" за участю Президента України та глав іноземних держав.
У рамках заходів відбудуться також урочисте відкриття першої черги меморіального комплексу пам'яті жертв голодоморів, скорботна хода від скульптурної композиції "Ангели" до меморіального знаку "Свічка пам'яті".
Темі Голодомору будуть присвячені Тиждень документального кіно "Смертю смерть подолав...", численні експозиції, зокрема - виставка СБУ "Розсекречена пам'ять", виставка книжкових видань, та багато інших подій.
Иван Вакарчук призвал ректоров вузов, директоров издательств и благотворителей помочь библиотекам районов, пострадавшим от наводнения, учебной и методической литературой. Перечень районов с адресами отделов образования размещен на сайте Министерства образования.
Напомним, по данным ООН, в западных областях Украины ущерб от стихийного бедствия оценивается в $650-870 млн.
Літературні кав’ярні – доволі поширена річ у світі, але в Одесі їх поки що не вельми багато. Тому приємно, що в місті з’явився затишний симпатичний заклад, де можна не тільки насолодитися чудовою кавою чи коктейлем, але і почитати твори сучасної української літератури.
Кав’ярня «Бандероль» знаходиться в самому центрі Одеси – практично на розі Дерибасівської. Її власниця Катерина повідомила, що літературні вечори відбуватимуться щоп’ятниці. Але в будь-який час ви тут можете ознайомитися з новинками української літератури і навіть їх придбати.
А відкрилася літературна кав’ярня зустріччю із закарпатськими авторами, які нині мешкають в Одесі: Олександром Гаврошем та Ірисею Ликович. Бажаючих послухати їхню поезію виявилося стільки, що довелося сидіти навіть на сходинках.
А далі читання віршів розпочалося по колу. Лунали рядки з улюблених поезій Богдана-Ігоря Антонича, Ліни Костенко, Ірини Жиленко, Андрія Любки…
Тож перша «Бандероль» справила незабутнє враження, і є підстави сподіватися, що за нею ітимуть інші.
«Форум издателей»: Украинская детская книга приходит в упадок
Во Львове закончился форум издателей детской книги. На заключительной пресс-конференции глава форума заявила о критической ситуации с изданием детской книги и острой необходимости популяризировать чтение среди детей, передает «Немецкая волна».
Ситуация с детским книгоизданием в Украине является позорной, заявила президент общественной организации «Форум издателей» Александра Коваль. По сравнению с Россией, в Украине ежегодно издаются в десятки раз меньше книг, а сколько из них детских, вообще не известно, добавляет Коваль.
Проблемой является и то, что современные дети потеряли интерес к чтению. В рамках Форума своей методикой, как заинтересовать ребенка книгой, делилась ведущий специалист Национальной программы развития чтения в Германии Юлия Пфайфер-Шпикерман. В Украине же такой программы нет. По словам Александры Коваль, национальная программа, которую разрабатывают, прежде всего будет направлена на преодоление проблем с книжными магазинами, библиотеками и развитие семейного чтения. И непременно - внедрение должности учителя чтения в общеобразовательных заведениях, который будет учить детей усваивать содержание прочитанного и анализировать тексты. Финансировать программу будут средствами от собранных налогов с игрального бизнеса, рекламы табака и алкоголя, соответствующий законопроект уже подан в Верховную Раду.
З нагоди Міжнародного Всесвітнього дня пам’яті людей, які загинули від СНІДу, 18 травня програма Волонтери ООН в Україні у співпраці з Міжнародним Альянсом з ВІЛ/СНІД організовують проект "Жива бібліотека".
В основі даної ініціативи лежить віра в те, що особисте спілкування між представниками громадськості та різноманітних груп здатне привернути увагу суспільства до стереотипів, зменшити рівень упередженості та забезпечити побудову багатогранного суспільства. Цей проект було започатковано за підтримки Ради Європи, і своє втілення він знайшов у таких країнах як Норвегія, Фінляндія, Швеція, Ісландія, Португалія, Польща, Угорщина та Чехія. Перша «Жива бібліотека» в Україні відкриється цього року, і ми запрошуємо вас приєднатися до цієї цікавої ініціативи.
Жива бібліотека (ЖБ) працює у такий самий спосіб, як і звичайна добре нам відома бібліотека – читачі звертаються до бібліотеки, заповнюють картки читачів, обирають бажану книгу та позичають її на певний час. Прочитавши книгу, читач повертає її в бібліотеку та, за бажанням, бере іншу. Єдине, що відрізняє Живу бібліотеку від звичайної, це той факт, що її книги не звичні паперові продукти, а живі люди. Вони представляють різноманітні групи нашого суспільства, які часто зазнають упередженого відношення та потерпають від стереотипів; люди, які стають жертвами дискримінації або соціального виключення.
З кого складається Жива бібліотека?
Книга – це людина, яка через своє етнічне походження, релігійні погляди, професію, стан здоров’я, сексуальну або соціальну приналежність є відокремленою. Ця людина готова відкрити свій статус за допомогою розмови, обговорення та дискусії із спірних питання з Читачем.
Наприклад, в Книг можуть бути такі назви: ВІЛ-позитивна людина, шукач притулку, біженець, колишній споживач наркотиків, феміністка, мусульманин, священик, єврей, державний службовець, гомосексуал, лесбіянка, журналіст, безробітний, міліціонер, вегетаріанець, соціальний працівник тощо.
Читач – будь-який відвідувач Живої бібліотеки, який зацікавлений дізнатись більше про конкретну групу, що її представляє Книга, або бажає поставити заборонене питання в необразливій формі і сприятливій дружній атмосфері.
Бібліотекар – людина, яка сприяє розмові Книги та Читача. Він може пояснити концепцію та правила Живої бібліотеки, а також відповідає за технічні деталі (слідкує за часом, реєстрацією, збором опитувальних форм читачів, і т.д.).
Як?
* Читач приходить та реєструється в ЖБ. * Він/вона обирає з каталогу Книгу, що його зацікавила. * Читач підписом засвідчує свою згоду з Правилами позики, аби забезпечити конфіденційність – завдання Бібліотекаря. * Починається Читання (Книга та Читач). Читання в Живій бібліотеці означає обговорення тих аспектів, що цікавлять, того що хотілось би дізнатись про Книгу, та тих деталей, якими обрана Книга може поділитися * Читання кожної Книги є обмеженим за часом
З 10 квітня по 31 серпня оголошено другий конкурс імені Максима Рильського.
Лірики всієї країни мають шанс довірити свої поетичні рими компетентному журі. З 10 квітня по 31 серпня оголошено другий конкурс імені Максима Рильського “Поетичний вернісаж “Троянди й виноград”.
Вік учасників не обмежений.
Потрібно просто надіслати свій творчий доробок у Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського. Це може бути один або кілька друкованих творів загальним обсягом не більше ста рядків. Учасники також мають назвати поетичний жанр свого твору.
Організаторами цього поетичного бієнале - згідно з положенням, конкурс проводиться раз на два роки - стали Український фонд культури, Фонд Максима Рильського, Київський літературно-меморіальний музей, що носить ім'я поета.
За словами голови Українського фонду культури, відомого поета, академіка Бориса Олійника, мета конкурсу - відшукати всіх тих, хто гартує свої сили в поезії, "у віковій амплітулі від 10 років і до безмежжя", але в силу різних життєвих обставин не може самостійно вийти на широку літературну стежку. "Ремесло в житті можна завжди набути, а справжньому таланту важко торувати дорогу до вершин майстерності , тож його треба пестити, як молоде дерево", - зазначив він.
Головний редактор журналу Дніпро поет Микола Луків наголосив, що переможців поетичного конкурсу журі визначатиме відкритим голосуванням у трьох номінаціях - патріотична, пейзажна та інтимна лірика.
Оскільки Максим Рильський прославився як неперевершений перекладач майже з тридцяти мов світу, то, починаючи з нинішнього конкурсу, буде запроваджена ще одна номінація - художній переклад його поезій.
"Мета конкурсу - не прогавити молодів талантів у нашому суєтному світі, коли поезія відійшла далеко на задній план , а світом заправляє долар" - наголосив він.
До складу журі увійшли відомі й шановані в українській літературі люди - Борис Олійник (голова), Іван Драч, Микола Луків, Олекса Ющенко, Станіслав Шевченко, Ганна Багряна, директор музею імені Максима Рильського Вікторія Колесник, онук поета Максим Рильський.
Максим Рильський підкреслив, що учасники конкурсу мають надіслати свої творчі доробки (не більше 100 рядків) у друкованому вигляді на адресу:
03039, м.Київ-39, вул. Максима Рильського, 7 (Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського) з поміткою "Поетичний вернісаж" до 31 серпня цього року.
Конкурс, за його словами, завершиться урочистою церемонією вшанування переможців, що відбудеться в Національній філармонії.
14-18 квітня 2008 року, Національний музей літератури України (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 11)
З 14 по 18 квітня 2008 року в Національному музеї літератури України відбудеться традиційний Тиждень дитячої книги „Моя країна – Україна”. Проект здійснюється за підтримки Міністерства культури і туризму України та Національної спілки письменників України.
Метою Тижня є виховання у дітей та юнацтва любові до книги, формування ціннісних орієнтирів, читацької культури, залучення дітей до творчості.
Програму Тижня складено за темами:
• „Над все люблю тебе, мій краю!” (поезія для дітей), • „Україна – козацька держава” (історичний роман), • „Українська сучасна казка”, • „Подорож в чарівний дивокрай” (українська сучасна фантастична повість), • „Найвеличніше із свят. Готуймося до Великодня” (благодійний день для дітей-сиріт і дітей інвалідів), • „Читаємо книжку разом!”.
У програмі – зустрічі з дитячими письменниками-переможцями Всеукраїнського рейтингу „Краща книга року”, Всеукраїнських та міжнародних книжкових виставок, видавцями, мистецькими дитячими колективами, проведення круглого столу „Читаємо книжку разом!”
Під час Тижня діти-відвідувачі музею зустрінуться з улюбленими письменниками: Іваном Малковичем, Анатолієм Качаном, Ганною Чубач, Лесею Гончар, Сашком Дерманським та ін. Діти ознайомляться з останніми новинками видавництв України: „А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА” та „Грані-Т”.
Особливістю Тижня є залучення дітей – учасників свята до творчого діалогу (інсценізація та ілюстрація творів письменників, виступи музикантів, співаків, танцюристів).
Останній день Тижня – благодійний. Для дітей-сиріт та дітей-інвалідів відбудеться концерт за участю священнослужителів та дитячого хору Недільної школи Патріаршого кафедрального собору Святого Володимира. Дмитро Степовик представить дітям свою книгу „Українська християнська абетка”. У цей день музей організує для дітей безкоштовні екскурсії, виставки, зустрічі з письменниками, інсценізації літературних творів, вікторини. Діти отримають в подарунок книги, іграшки, листівки, тощо.
Запрошуємо всіх бажаючих долучитися до цієї акції милосердя і благочинності.
Під час Тижня працюватимуть три виставки:
• ”Україна-Світ” – книжкова виставка українських перекладів світової дитячої літератури з колекції музею, • „Весна ще так ніколи не співала” – виставка книжкової графіки та розпису по шовку художниці з Одещини Лариси Дем’янишиної, • „Стежками казок” – виставка дитячих робіт вихованців гуртка декоративного розпису Київського Палацу дітей та юнацтва та „Кімната казки” художниці Оксани Денисевич.
Запрошуємо до Національного музею літератури України на „Тиждень дитячої книги”!
Адреса музею: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 11 (Станція метро „Театральна”). Тел.: 235-12-96, 235-13-70, 235-13-44.
Антон Макаренко та Астрід Ліндгрен — два світи дитинства
Автор: Людмила КУЧЕРЕНКО
Полтавський навчально-виховний комплекс «Паросток» — єдиний в Україні освітній заклад, де впродовж 14 років цілісно вивчають творчість видатної шведської казкарки й громадської діячки Астрід Ліндгрен і навіть створили її музей.
Полтавські діти є учасниками міжнародного молодіжного медіа-проекту Шведського інституту «Астрід Ліндгрен і дитяча культура світу». Вже двічі українські школярі побували на батьківщині дитячої письменниці у містечку Віммербі на півдні Швеції (провінція Смоланд), а торік навіть узяли участь у державних урочистостях на честь її 100-річного ювілею.
Днями у рамках проекту з візитом-відповіддю до Полтави приїхала делегація гімназії Віммербі. У цьому навчальному закладі навчається близько 600 старшокласників, зокрема за профілем «Медіа і журналістика». Газета Frizone («Вільна зона»), яку випускають учні медіа-класу, традиційно визнається кращою молодіжною газетою Швеції.
Кілька днів на полтавській землі у супроводі друзів із «Паростка» були надзвичайно насиченими враженнями й подіями: шведські гімназисти відвідали музей історії Полтавської битви, побували в Опішні, під час Дня української культури ліпили вареники, вишивали хрестиком, розмальовували петриківські орнаменти, співали «Щедрика».
На зустрічі з іноземною делегацією заступник голови Полтавської облдержадміністрації Надія Мякушко запропонувала на наступному етапі міжнародного проекту запроваджувати ідеї видатного українського педагога Антона Макаренка, адже він, як і Астрід Ліндгрен, теж створював світ дитинства, хоча й в інших історичних умовах.
Під час попереднього візиту полтавських учнів до Швеції їхні скандинавські ровесники подарували їм рушницю (вона зберігається у «Паростку»). Рушницю, яка ніколи не вистрелить, бо вона — іграшкова. З побажанням: щоб між державами і людьми стосунки були тільки дружніми.
За матеріалами електронного видання "Дзеркало тижня" dt.ua
В соответствии с параметрами бюджета-2008 зарплаты работников бюджетной сферы в наступившем году вырастут в 1,5 раза, стипендии - в 1,5-3,6 раза, помощь при рождении ребёнка - в 1,4-5,8 раза. Увеличатся по сравнению с прошлым годом и прочие виды социальных выплат.
Хотя принятый в спешке перед новогодними праздниками бюджет считается промежуточным и будет пересмотрен уже в марте, параметры социальных выплат существенно не изменятся. А если изменятся, то в сторону увеличения.
Пока же предусмотрено, что размер государственной помощи при рождении первого ребёнка увеличится с 8,5 тысячи до 12 тысяч гривен. За второго малыша мать получит уже 25, а за третьего - 50 тысяч гривен господдержки.
Как и раньше, выплаты будут производиться частями, что позволит рациональнее их использовать. Только первый транш составит более весомую сумму: 4800, 4840 и 5000 соответственно. Остальные деньги будут выплачиваться так: по 620 гривен в месяц за первенца, по 840 за второго и по 1250 гривен за третьего ребёнка. При этом дабы повысить рождаемость, государственная помощь на третьего ребёнка осуществляется не один, а три года.
Не намного, но увеличено и пособие по уходу за ребёнком для незастрахованных матерей, оно составит 130 гривен в месяц вместо 90. Кабмин уравнял в получении этого пособия работавших и неработавших женщин, все они будут получать его через органы соцзащиты.
Пенсионерам обещают уход от уравниловки, если, конечно, всё пойдёт, как намечено. Заявлено о повышении "стоимости" каждого года трудового стажа, которое пройдёт в два этапа. За каждый отработанный на благо государства год до сих пор начисляли 1%, с января - 1,2%, а с октября обещано 1,35% от базовой зарплаты. В выигрыше должны оказаться те, кто трудился по тридцать-сорок лет. Но главное - более чем в три раза должна быть увеличена базовая зарплата, к которой приплюсовываются надбавки. В результате более справедливое начисление пенсий увеличит минимальную с 415 до 498 гривен, среднюю - с 574 до 821 гривны. И уже с учётом указанных новшеств пенсии будут пересматриваться ежеквартально в соответствии с ростом прожиточного минимума.
Впервые надбавку к пенсии начнут получать пенсионеры, попадающие под статус "детей войны". Теперь и они, и участники войны получат одинаковую прибавку в виде десяти процентов от прожиточного минимума для нетрудоспособных: по сорок семь гривен с января.
В 1,8 раза увеличена надбавка к пенсиям многодетным матерям с пятью и более детьми. Если в прошлом году она составляла 20-25% от прожиточного минимума, то теперь возрастёт до 35-40%.
В полтора раза увеличатся пенсии чернобыльцам.
Восстановлена и увеличена надбавка к пенсиям жертв нацистских преследований. Теперь она установлена для них в соотношении к прожиточному минимуму в таких же размерах, как и для аналогичных категорий ветеранов войны, - от 10 до 50%.
Предполагается выделить дополнительно 10 миллионов гривен на санаторно-курортное лечение инвалидов. Вводится система уплаты государством пенсионных взносов за приёмных родителей и воспитателей домов семейного типа, пока они растят и воспитывают детей-сирот и детей, лишённых родительской опеки. Годы, потраченные на приёмных детей, будут засчитываться в трудовой стаж и позволят со временем получить нормальную пенсию.
Существенные перемены ждут и работников социальной сферы. Им повысят довольствие в январе, апреле, октябре и декабре по минимальной зарплате, а с 1 ноября - по третьему этапу Единой тарифной сетки.
Средняя зарплата учителя первой категории, к примеру, с 1 января должна вырасти до 1455 гривен, а к концу года - до 1891 гривны.
К концу года доход врача-хирурга вырастет на 48%, учителя - на 45%, соцработника - на 44%, библиотекаря - на 65%.
Легче станет "грызть" гранит науки и студентам в связи с увеличением "степухи". Учащимся ПТУ с 1 января положено получать по 150 грн., с 1 сентября - по 200 гривен в месяц. Студентам вузов 1-2 уровней аккредитации государство обещает с января 200, с сентября - 400 гривен в месяц. За хорошую учёбу в вузах III-IV уровней аккредитации положено 300 сейчас и 530 гривен с начала нового учебного года.
Кому и сколько будут платить из государственной казны, определено. Дело за малым: позаботиться, чтобы эти деньги были в наличии в государственном кошельке.
На сайті ВАТ "Ощадбанк" оновлено розділ для вкладників Ощадбанку колишнього СРСР
22 Січня 2008
На сайті ВАТ «Ощадбанк» оновлено розділ для вкладників Ощадбанку колишнього СРСР, розділ присвячений питанням повернення знецінених заощаджень. Відтепер користувачі Інтернету, які цікавляться цією злободенною темою, можуть завітати на сайт Ощадбанку http://www.oschadnybank.com/ у розділ “Інформація для вкладників Ощадбанку колишнього СРСР” та отримати всю необхідну інформацію.
Зокрема, розділ містить такі дані:
Постанова Кабінету Міністрів України від 9 січня 2008 р. № 1
Телефони “гарячої" телефонної лінії та регіональних управлінь ВАТ "Ощадбанк" для консультування вкладників Ощадбанку колишнього СРСР
Перелік документів, необхідних для внесення до Реєстру вкладників
Заява-доручення вкладника
Умови вкладу "Відновлений Ощадного банку"
Режим роботи установ банку
Відповіді на запитання вкладників
Для більш повного інформування громадськості про стан формування Реєстру вкладників та проведення виплат щойно оновлений на сайті Ощадбанку розділ буде постійно доповнюватися.
Клубну бібліотеку-читальню відкрили в новому барі “Коза”, який розпочав свою діяльність із перших чисел цього року.
Книги з історії, мистецтва та художню літературу наразі можна відшукати на полицях “Кози”. Проте, за словами співвласника закладу Ігоря Мамуса, їхня книгозбірня ще буде поповнюватись. І незабаром читачі клубу зможуть брати літературу у клубі як і в звичайних бібліотеках на свій абонемент.
— Зараз ми ще шукаємо різноманітні цікаві екземпляри, бо хочемо створити підбірку з унікальних книг, які, можливо, виходили у свій час невеликим тиражем, тому на полицях книгарень трапляються нечасто, — розповідає пан Мамус. — Ці книги можна буде почитати в клубі або взяти додому на якийсь час. У нас працюватиме свій бібліотекар, він і вестиме спеціальну картотеку читачів. До створення клубної бібліотеки можуть долучитися усі охочі, каже Ігор Мамус. Усі, хто може поділитися якоюсь уже непотрібною для себе спеціальною чи науковою літературою. — Ми не хочемо, аби полиці клубу рясніли якимись детективами чи іншим легким чтивом, — пояснює він. — У “Козі” можна буде відшукати насамперед наукову та сучасну художню літературу. Для шанувальників сучасної української літератури у клубі влаштовуватимуться читання за участю відомих майстрів пера, такі заходи організатори планують зробити регулярними. До речі, перше таке читання уже відбувалося на неофіційному відкритті “Кози” наприкінці грудня. Тоді до нашого міста приїздив Юрій Іздрик, який начитував фрагменти з власних творів і просто вірші, які йому подобаються. Все дійство відбувалося під музичний супровід небезвідомого тернопільського гурту Zsuf, який у той самий день ще й своє День народження святкував. — У “Козі” також можна буде відпочити під легку музику — саксофон або гітару, — додає Ігор Мамус. — А також у нас продовжаться перегляди фільмів і відеоконцертів. Наразі для цього облаштовується спеціальна зала. Новий бар “Коза” розміщений на бульварі Шевченка, на першому поверсі будинку готелю “Україна”.
Опубликован список самых преводимых авторов в Украине и мире
По данным ЮНЕСКО, самыми переводимыми авторами за последние 75 лет являются сценаристы студии Уолта Диснея, Агата Кристи, Жюль Верн, Владимир Ленин и Уильям Шекспир. Кроме того, в десятку авторов, чьи произведения наиболее часто переводятся на иностранные языки, попали британская детская писательница Энид Блайтон, Барбара Картленд, Даниэла Стил, Ганс Христиан Андерсен и Стивен Кинг, сообщает Washington Profile.
В число 50-ти наиболее переводимых авторов также попал автор Библии (по трем категориям – «Новый Завет», «Ветхий Завет» и Библия целиком), Братья Гримм, Марк Твен, Айзек Азимов, Иоанн Павел Второй, Александр Дюма, Роберт Стивенсон, Федор Достоевский, Чaрльз Диккенс, Лев Толстой, Антон Чехов, Астрид Линдгрен, Оскар Уайльд, Карл Маркс и Фридрих Энгельс,Эрнест Хемингуэй, Оноре де Бальзак, Джон Толкин, Платон, Франц Кафка. Последнее, 50-е место, занял Шарль Перро.
Активнее всего переводятся произведения, написанные на английском, французском, немецком, русском, итальянском, испанском, шведском, латыни, датском и голландском. Довольно часто переводят с эстонского (31 место по количеству переводов), украинского (соответственно, 32), литовского (37), молдавского (38), белорусского (46), грузинского (47), латышского (48) и армянского (50).
В Украине, по данным ЮНЕСКО чаще всего переводят таких авторов, как Томас Майн Рид, Джеймс Хэдли Чейз, Агата Кристи, Джоржетт Хейер, Ганс Христиан Андерсен, Сидни Шелдон, Джон Толкин, Нина Коваль, Эрих Мария Ремарк и Стивен Кинг. В Украине опционным издателем (т.е. таким, которому первым предлагают купить права на издание книг) Дэна Брауна, Стивена Кинга, Агаты Кристи на украинском языке является Книжный Клуб.
Самым переводимым украинским автором назван Василий Сухомлинский. На втором месте оказался Тарас Шевченко. Затем следуют Павел Загребельный, Иван Франко, Олесь Гончар, Нина Коваль, Михаил Богданович, Лидия Нарочна, Григорий Тютюнник, Семен Скляренко.
В десятку «самых переводящих стран» входят Германия, Испания, Франция, Япония, Нидерланды, Польша, Дания, Италия и Бразилия. На пятом месте оказался СССР (до 1991 года). Украина по этому показателю находится на 35 месте.
По материалам электронного издания «Корреспондент»
