"ВИХОВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІВ"
Автор: Л. Гаврашова
Одним із головних завдань освіти сьогодні є підготовка учнів до швидкого сприйняття й опрацювання великих обсягів інформації, озброїти їх сучасними засобами та технологіями роботи, сформувати в них інформаційну культуру.
І цим має займатись кожний учитель, а не лише вчитель інформатики. Учитель повинен розуміти ту роль, яку він може відігравати у формуванні особистості учня, особистості інформаційної цивілізації. Щоби сформувати інформаційну культуру в учнів, учитель і сам мусить володіти такою культурою.
Для освітніх закладів організація інформаційної освіти та підвищення інформаційної культури особистості є проблемою першорядної важливості, а самі викладачі та бібліотекарі стають ключовими постатями, від яких у першу чергу залежить справа реального підвищення рівня інформаційної культури молоді, котра навчається.
Привити смак до систематичного застосування інформаційно-комунікаційних та інноваційних педагогічних технологій, мультимедіа й Інтернету в повсякденному житті стало першочерговим завданням нашого закладу з разом з отриманням статусу центру.
Сьогодні важливо не стільки володіти певним обсягом інформації, скільки вміти самостійно набувати нові знання, використовуючи всю різноманітність інформаційних ресурсів, зокрема друковане слово, аудіо- та відеоматеріали, електронні мережі.
На сьогодні в нашому училищі існує глобальна комп’ютерна мережа, до якої підключено всі комп’ютери навчального закладу. Підключення до Інтернету дає можливість отримувати інформацію про новітні технології та використовувати в повсякденному житті. Є зв’язок із методичним центром через портал, що дає змогу оперативно обмінюватись документами, не виходячи з приміщення. За допомогою електронної пошти можливо обмінюватись інформацією з різними організаціями, листуватись, обмінюватись думками й ідеями.
Розроблено веб-сайт нашого училища, в якому висвітлено інформацію про центр, методичну та позаурочну роботу, матеріальну базу центру.
Наявність класу ЕОМ дає широкі засоби та можливості індивідуалізації навчання та контролю результатів. Тут нарівні із загальновідомими методами вчитель зустрічається з нетрадиційними засобами, із системами, що реалізуються через ЕОМ. Ідеться про матеріали для закріплення вмінь працювати на ЕОМ і про системи контролю, коли контролююча й оцінююча функції передаються комп’ютеру. Важливу роль у процесі навчання відіграє наочність.
Сучасні комп’ютерні технології дозволяють внести зміни в навчальний процес. Одні – зробити подачу матеріалу більш наочною й індивідуальною. Інші – відкрити доступ до необмеженого обсягу інформації через бази даних, банки знань, глобальні комп’ютерні мережі. Одним із таких засобів є комп’ютерні презентації, які сьогодні тільки починають використовуватися при проведенні занять. Робота учня з такою презентацією нагадує роботу з підручником. Але презентація може мати багато переваг. Це — й дискретизація інформаційного матеріалу, що спрощує його засвоювання, й оформлення інформації елементами якісної графіки, і супроводження звуком, і використання відеоматеріалу. Усе це є чинниками більш якісного засвоєння учнем матеріалу, який він вивчає.
Противникам цього дидактичного прийому хочу сказати, що будь-які прийоми та методи навчання мають як переваги, так і недоліки. І як людина, яка використовує у своїй роботі фарби та пензлик, може створити шедевр або нікчемний малюнок, так і той, хто створює навчальну програму або документ, може створити його або якісно, або не дуже. Крім цього, наявність такого продукту ще не гарантує його правильного використання у процесі навчання. Комп’ютер і все, що він дає, — це тільки інструмент. А інструментом перш за все необхідно вміти користуватись.
Серед переваг презентаційного прийому навчання, окрім указаних вище, можна виділити розвантаження викладача, зняття з нього функцій подання матеріалу й надання функцій керівника процесу роботи з презентацією, обговорення й узагальнення нових знань учнів після закінчення роботи з нею. За таких умов з’являється можливість для додаткової індивідуальної роботи з кращими учнями, що забезпечує індивідуальний підхід у навчанні.
Недоліком, на мій погляд, є відсутність емоційного контакту між учнями та вчителем під час вивчення нового матеріалу. Щоправда, цей контакт виникає на стадії обговорення та підбиття підсумків. Слід також мати на увазі, що неможливо навчити того, хто сам не проявляє до цього бажання. Тому завжди знайдуться учні, для яких такий спосіб буде неефективним, як, між іншим, і інші способи навчання. Розвиваючи презентаційний спосіб навчання, у перспективі можна очікувати створення взаємопов’язаних навчальних пакетів із різних навчальних предметів, що забезпечують також міжпредметні зв’язки, систематизацію й узагальнення існуючих засобів викладання, можливість проведення нестандартних уроків, створення презентаційних електронних підручників. Спосіб подання інформації засобами презентації набагато кращий за подання у формі традиційної web-сторінки. Тому є надія, що виробники програм створення презентацій оптимізують процес формування web-документа із презентації у напрямі створення більш компактних HTML-кодів.
Що стосується сьогоднішнього дня, то вважаю, що особливо вчителям інформатики слід звернути увагу на прийом використання презентацій у навчальному процесі, глибше вивчити це питання, оптимізувати його та створити методичні розробки для проведення уроків із презентаційною підтримкою.
Наші педпрацівники проходять навчання за інноваційною методикою використання в навчальному процесі інформаційно-комунікаційних технологій за програмою «Intel®. Навчання для майбутнього». Слід відзначити, що навчання за цією програмою спричиняє істотні позитивні зміни в діяльності педпрацівників. У них виникає потреба використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі.
Важливими компонентами комп’ютерної грамотності є знання про використання ЕОМ у різних сферах виробництва, культури, освіти, а також про зміни в діяльності людини, котрі з ним пов’язані; знання принципової побудови та функціональних можливостей комп’ютерної техніки; володіння сучасними програмними засобами. У процесі опанування комп’ютерної грамотності формуються вміння використовувати комп’ютер під час написання та редагування тексту, пошуку інформації, малювання тощо.
Усе частіше молоді викладачі та майстри виробничого навчання використовують комп’ютер у навчальному процесі. Тому придбання компакт-дисків із програмним забезпеченням, мультимедійних енциклопедій для проведення уроків, розробка тестів стають необхідним етапом у інноваційній діяльності нашого закладу.
Велике значення має сучасна бібліотека – місце, де моменти, що потребують втручання бібліотекаря як педагога, настають досить часто. Дослідницькі інтереси учнів ускладнюються, що зумовлює потребу в активному використанні всіх інформаційних ресурсів. На бібліотекарів учні не без підстав дивляться як на експертів з інформаційних ресурсів. Момент, коли користувач не може одержати інформацію, яка йому потрібна, найсприятливіший для його навчання. На відміну від традиційних форм бібліотечно-бібліографічного навчання, орієнтованого на те, щоб учень відразу відповідав на запитання, які, можливо, виникнуть у нього в майбутньому, завдяки сприятливому для навчання моменту бібліотекар озброює учня прив’язаними до конкретної інформаційної потреби знаннями та навичками, у корисності яких він переконується одразу. Тому наша бібліотека також оснащена комп’ютером і підключена до глобальної інтелектуальної мережі Інтернет. Це дає змогу, перш за все бібліотекареві, знаходити матеріали, які не знайдеш у наших бібліотеках. Відомості про Петра Григоренка, Героїв Крут, В’ячеслава Чорновола та інше можна знайти тільки в Інтернеті. Новітні автомобільні та зварювальні технології, письменники-дисиденти цікавлять наших учнів, і щоб дати відповіді на їх запитання, необхідно десь знайти цю інформацію. У комп’ютерному кабінеті теж можна скористатись Інтернетом і отримати всім, хто бажає, необхідну інформацію.
Зростання інформаційної культури й інформатизація суспільства сприяє забезпеченню національних інтересів, зростанню продуктивності праці, удосконаленню соціально-економічних відносин, збагаченню духовного життя та подальшій демократизації суспільства.
Питання інформаційної культури педагогів заслуховується на педагогічній раді та педагогічних читаннях.
Однією з умов організації інформаційної освіти є впровадження Міністерством освіти і науки України в навчальні плани освітніх закладів усіх типів обов’язкової спеціальної навчальної дисципліни «Основи інформаційної культури», покликаної сформувати в учнів цілісну систему навчальних компетенцій для інформаційного самозабезпечення. Крім того, необхідно організувати професійну підготовку кадрів, як учителів, так і бібліотекарів, спроможних кваліфіковано проводити заняття з курсу «Основи інформаційної культури» з різними категоріями учнів і студентів. Тільки спеціальна підготовка, що передбачає професійну компетентність, знання особливостей вікової психології та методики викладання даного курсу можуть дати позитивний результат при його впровадженні як у навчальні заклади, так і в бібліотеки.
„Директор школи. Україна” №02/2008
Источник: http://pld.org.ua/ | 
