ДІЯЛЬНІСТЬ ШКІЛЬНИХ БІБЛІОТЕК ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ СТАРШОКЛАСНИКІВ
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
МАТВІЙЧУК О.Є.
В дисертації досліджено процес забезпечення інформаційних потреб учнів старших класів засобами шкільної бібліотеки. Проаналізовано погляди вчених на роль бібліотеки навчального закладу як центру задоволення потреб в інформації, здійснено аналіз теоретичних праць з питань функціонування бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу (шкільний бібліотечно-інформаційний центр, бібліотека-медіатека), розглянуто теоретико-методологічні засади вивчення і задоволення інформаційних потреб, досліджено їх зміст і структуру, проаналізовано інформаційно-комунікативну діяльність учнів старших класів. Визначено специфіку діяльності бібліотекарів шкільних бібліотек, запропоновано модель підвищення їх кваліфікації в умовах післядипломної освіти, розкрито складові їх професійної компетентності. Розроблено й обґрунтовано модель діяльності шкільної бібліотеки з ефективного забезпечення інформаційних потреб старшокласників, структурними елементами якої є: дослідження потреб учнів в інформації, комплектування фонду, підвищення професійної компетентності шкільного бібліотекаря, формування бібліотечно-інформаційних умінь старшокласників.
Розроблено й обґрунтовано модель діяльності шкільної бібліотеки з ефективного забезпечення інформаційних потреб старшокласників, структурними елементами якої є: дослідження потреб учнів в інформації, комплектування фонду, підвищення професійної компетентності шкільного бібліотекаря, формування бібліотечно-інформаційних умінь старшокласників.
Ключові слова: шкільні бібліотеки, старшокласники, інформаційні потреби, бібліотечно-інформаційні вміння, професійна компетентність.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Основні положення Конституції України, Державна національна програма “Освіта” (Україна XXI століття) та Національна доктрина розвитку освіти передбачають створення педагогічної системи, що сприяла б зростанню соціальної ролі молоді, зокрема, самовизначенню учнів старших класів у виборі життєвого та професійного шляху, забезпеченню їх потреб в інформації та бібліотечних послугах.
Шкільна бібліотека як структурний підрозділ загальноосвітнього навчального закладу найоптимальніше забезпечує інформаційні потреби старшокласників відповідно до “Положення про бібліотеку середнього загальноосвітнього навчального закладу”.
За умов інформатизації освіти, впровадження у навчальний процес новітніх інформаційних технологій змінюються форми і методи забезпечення інформаційних потреб засобами шкільних бібліотек.
Головною метою функціонування бібліотеки в школі є інформаційне забезпечення учасників навчально-виховного процесу, зокрема, навчальної, дослідницької, самоосвітньої, дозвіллєвої діяльності старшокласників. Це вимагає теоретичного обґрунтування, розробки та впровадження в практику діяльності шкільних бібліотек відповідної організаційної моделі забезпечення інформаційних потреб.
Особливий інтерес для досліджуваної теми становлять наукові праці, автори яких пропонують оригінальні концепції розвитку бібліотек загальноосвітніх навчальних закладів, зокрема, бібліотек шкіл нового типу, перетворення їх на шкільні бібліотечно-інформаційні центри та медіатеки (А. Малько, В. Мозгова, К. Озеров, Є. Ястребцева).
Загальнонаукове, теоретичне значення мають дослідження з питань теорії інформаційних потреб підготовки бібліотечних фахівців, розвитку інформаційної культури особистості, функціонування бібліотеки як соціокультурного інституту, автоматизації бібліотечних процесів, здійснені вітчизняними та зарубіжними авторами: В.Бабичем, Д.Блюменау, Т.Долбенко, Н.Джинчарадзе, В.Ільганаєвою, С.Коготковим, Т.Ківшар, Н.Кушнаренко, Т.Павлушею, М.Слободяником, В.Скнарь, А.Соколовим, А.Чачко, Д.Шехуріним.
Аналіз наукових праць з питань інформаційного забезпечення потреб учнів старших класів у шкільних бібліотеках дозволяє констатувати, що на сьогодні відсутні узагальнюючі праці з даної проблеми. Це й визначило вибір теми дисертаційного дослідження: “Діяльність шкільних бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб старшокласників”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане згідно з планами наукової роботи Київського національного університету культури і мистецтв, а також пов’язане з комплексною науковою темою кафедри педагогіки Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка “Утвердження нового педагогічного мислення в період реформування національної системи освіти” (Протокол №2 від 30 жовтня 2000 р.) і становить один із напрямів її дослідження.
Мета дослідження - науково розробити та експериментально перевірити модель діяльності шкільної бібліотеки з ефективного забезпечення інформаційних потреб учнів старших класів.
Поставлена мета зумовила завдання дисертаційного дослідження:
· узагальнити досвід науково-методичних підходів до вивчення та забезпечення інформаційних потреб учнів у вітчизняному і зарубіжному бібліотекознавстві;
· виявити зміст і структуру інформаційних потреб учнів старших класів;
· здійснити аналіз практичної роботи сучасних шкільних бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб учнів; · визначити рівень професійної компетентності шкільного бібліотекаря та шляхи її підвищення засобами післядипломної освіти;
· обгрунтувати науково-педагогічні основи ефективного забезпечення інформаційних потреб учнів;
· розробити модель ефективного забезпечення інформаційних потреб старшокласників засобами шкільної бібліотеки в умовах впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, переходу до нового змісту і термінів навчання.
Об’єкт дослідження – інформаційні потреби учнів старших класів.
Предмет дослідження – діяльність шкільної бібліотеки по забезпеченню інформаційних потреб старшокласників.
Для досягнення мети дисертантом застосовані такі методи дослідження:
аналітичний – для вивчення діяльності шкільних бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб старшокласників;
емпіричний (спостереження, анкетування, узагальнення педагогічного досвіду та інтерв’ювання) – для з’ясування інформаційних потреб учнів старших класів;
моделювання – для відтворення процесу забезпечення інформаційних потреб старшокласників; прогностичний – для виявлення можливостей новітніх інформаційних технологій в діяльності шкільних бібліотек;
статистичний і теоретичний для підведення підсумків, здобутих результатів дослідження.
Організація дослідження. Дослідження здійснювалось протягом 1996-2003 рр. і включало два етапи науково-педагогічного пошуку. На першому етапі (1996-1999) було здійснено аналіз теоретичного матеріалу вітчизняних і зарубіжних фахівців з питань забезпечення інформаційних потреб учнів, вивчалась науково-методична й організаційна документація шкільних бібліотек, визначалась мета, завдання дослідження. На другому етапі (2000-2004) здійснене емпіричне вивчення інформаційних потреб учнів старших класів та рівня компетенції бібліотечних працівників, розроблялась модель забезпечення потреб старшокласників, підводились підсумки проведеної роботи.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше:
· обгрунтовано теоретичні засади та розглянуто практичний досвід діяльності шкільних бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб старшокласників;
· досліджено зміст і структуру інформаційних потреб учнів старших класів;
· визначено рівень професійної компетентності шкільного бібліотекаря та шляхи її підвищення засобами післядипломної освіти;
· розроблено модель діяльності шкільної бібліотеки з ефективного забезпечення інформаційних потреб старшокласників.
Практичне значення дослідження. Одержані результати використані для забезпечення інформаційних потреб старшокласників у діяльності шкільних бібліотек (Довідки спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи №277 м. Києва №16 від 21 квітня 2004 року, середньої загальноосвітньої школи №274 м. Києва №21 від 23 квітня 2004 року, Києво-Печерського ліцею №171 “Лідер” №192 від 26 квітня 2004 року, гімназії №191 ім. П.Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов №91 від 27 квітня 2004 року). Вони ефективні і для навчальних закладів, що здійснюють підготовку та підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів. Теоретичні положення та висновки дисертації покладені в основу концепції програми спецкурсів “Технології роботи шкільної бібліотеки”, “Формування інформаційної культури особистості” для слухачів курсів підвищення кваліфікації Київського міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченка. Методичні рекомендації (правила користування шкільною бібліотекою, посадові обов’язки шкільного бібліотекаря, навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів) були використані в роботі науково-методичних семінарів, у проведенні нарад в системі підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів (Акт впровадження №47 від 24 лютого 2004 року).
Апробація результатів дисертації. Матеріали та результати дисертаційного дослідження оприлюднювалися та обговорювалися на: Всеукраїнській науково-практичній конференції „Культура України: стан, проблеми, тенденції розвитку” (Київ, 1996); Міжнародній науково-практичній конференції „Публічні бібліотеки: сучасність і майбутнє” (Київ, 1997); обласних семінарах методистів районних, міських відділів освіти з бібліотечних фондів підручників і бібліотекарів шкіл нового типу Рівненського інституту підвищення кваліфікації педагогічних кадрів (Рівне, 1997-1999); науково-практичній конференції ”Становлення гімназії-родини в контексті життєтворчості особистості” (Київ, 1998); Всеукраїнській науково-практичній конференції ”Бібліотека. Інформація. Суспільство” (Київ, 1998); міському науково-практичному семінарі шкільних бібліотекарів “Шляхи підвищення ефективності бібліотечно-інформаційної діяльності шкільної бібліотеки” (м. Славутич Київської області, 1998); Міській конференції шкільних бібліотекарів “Бібліотечно-інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу в школі” (Київ, 1999); Міжнародній конференції “Бібліотеки і асоціації в світі, що змінюється: нові технології і нові форми співпраці” (Крим, 2001).
Матеріали дослідження покладено в основу курсу лекцій, прочитаного дисертантом для слухачів на курсах підвищення кваліфікації шкільних бібліотекарів у Київському міському педагогічному університеті ім. Б.Д. Грінченка (1998-2004).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображені у 9 одноосібних публікаціях, з них 5 - у фахових виданнях.
Структура роботи. Мета та завдання дослідження зумовили логіку їх викладу. Дисертація, обсягом 160 сторінок основного тексту, складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (286 найменувань), 6 додатків, 3 малюнків і 2 таблиць.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано актуальність теми, розкрито її зв’язок з науковими програмами і планами, сформульовано основну мету, завдання, об’єкт та предмет дисертаційного дослідження, вказано методи науково-дослідної роботи, визначено наукову новизну, практичне значення, наведено відомості про апробацію результатів дисертації та публікації автора.
У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади вивчення та забезпечення інформаційних потреб учнів старших класів у шкільній бібліотеці” - аналізується стан вивчення і забезпечення інформаційних потреб учнів старших класів у вітчизняній та іноземній літературі, обгрунтовано соціально-педагогічну необхідність забезпечення інформаційних потреб учнів старших класів засобами шкільної бібліотеки.
Шкільна бібліотека є обов’язковим підрозділом загальноосвітнього навчального закладу, вона органічно поєднує завдання, що стоять в галузі освіти і бібліотечної справи, здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час. Її діяльність організовується спільно з педагогічним колективом відповідно до планів роботи і нормативних документів, затверджених директором навчального закладу. Загальноосвітній навчальний заклад забезпечує правові, організаційні, фінансові та матеріальні умови, необхідні для функціонування бібліотеки, зокрема, для належного зберігання, використання і поповнення фондів, гарантує їх цілісність, неподільність. У своїй діяльності шкільна бібліотека керується Законом України “Про загальну середню освіту”, “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, “Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу”.
В дисертації розкрито теоретичні і практичні підходи провідних вітчизняних і зарубіжних бібліотекознавців, бібліографознавців, бібліотечних практиків до питання діяльності шкільної бібліотеки як інформаційного центру, медіатеки (Н. Бірюкова, О. Громова, Л. Колосай, А. Малько, В.Мозгова, К. Озеров, П. Рогова, Г. Ситник, Є. Ястребцева).
Заслуговують на увагу концепції розбудови шкільної бібліотеки до рівня шкільного бібліотечно-інформаційного центру (А.Малько, В.Мозгова); бібліотеки-медіатеки (Н.Бірюкова, К.Озеров, Є.Ястребцева), що мають стати основою діяльності шкільних бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб старшокласників.
Шкільний бібліотечно-інформаційний центр (ШБІЦ) – це структурний підрозділ, що включає фонд книг, різноманітні інформаційні і технічні засоби, має в наявності педагогічно зумовлений комплекс обладнання і меблів, читальний зал з робочими зонами, в яких створені умови для індивідуальної роботи та розвитку навально-пізнавальної діяльності учнів, підвищення професійного рівня вчителів. Бібліотека-медіатека – це підрозділ загальноосвітнього навчального закладу, обладнаний аудіовізуальними і комп’ютерними засобами для різноманітних форм організації діяльності учнів, для забезпечення змісту, методики навчального процесу і виховної роботи.
Автоматизація бібліотечних процесів та підключення їх до Інтернет забезпечить доступ до інформаційних ресурсів, що сприятиме проведенню інтегрованих уроків, а також активізації навчально-пізнавальної, комунікаційної діяльності учнів. Основними засобами автоматизації шкільних бібліотек є мережева інформаційно-шкільна технологія формування, підтримки і вдосконалення автоматизованого банку даних, необхідного для забезпечення навчального процесу.
Питання вивчення інформаційних потреб учнів загальноосвітніх навчальних закладів, задоволення їх засобами шкільної бібліотеки постійно привертають увагу вчених-бібліотекознавців, зокрема: Н.Ашаренкової, В. Васильєва, І. Ганицької, Т. Долбенко, А. Малько, В.Мозгової, К.Мусерідзе, Н. Новікової, К. Г. Озерова, Ю. Казієва, Є.Ястребцевої. Проте в роботах цих авторів розкрито лише окремі аспекти педагогічних технологій забезпечення інформаційних потреб учнів у шкільних бібліотеках, поза їх увагою лишаються методики використання інформаційних знань у виховному процесі.
Дослідження генезису та еволюції функцій шкільної бібліотеки дозволяє розкрити темпи зростання суспільного значення цього закладу, виявити його місце і роль у забезпеченні потреб учнів. Пошук шляхів удосконалення методів, прийомів та форм роботи шкільної бібліотеки триває постійно. Однак тільки протягом останніх років набула особливої актуальності інформаційна функція, що в комплексі з іншими (освітньою, культурною, розливальною, дозвіллєвою) сприяє вирішенню головної мети шкільної бібліотеки - інформаційному забезпеченню учасників навчально-виховного процесу в школі.
Слід зазначити, що сьогодні діють кілька типів шкільних бібліотек, кожен з яких має свою специфіку роботи, пов’язану з особливостями навчальної діяльності, циклами життєдіяльності учнів, їх здібностями, інтересами, нахилами: шкільні бібліотеки загальноосвітніх навчальних закладів; бібліотеки шкіл нового типу (ліцеїв, гімназій); бібліотеки дитячих будинків та шкіл-інтернатів; бібліотеки шкіл-інтернатів для дітей з фізичними вадами.
Дослідження діяльності шкільних бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб старшокласників дозволяє проаналізувати бібліотечні технології, впроваджені у практику роботи даного типу книгозбірень такими дослідниками, як: О. Громова, Н. Бірюкова, Л.Ільїчова, Л. Колосай, П. Рогова, Г. Ситник, І.Хемчан.
Діяльність шкільних бібліотек по забезпеченню інформаційних потреб старшокласників включає систематичний аналіз використання бібліотечного фонду, його популяризації; обслуговування читачів в режимі роботи абонемента та читального залу; формування довідково-бібліографічного апарату; вивчення інформаційних потреб учнів; здійснення диференційованого обслуговування читачів; використання різних форм і методів індивідуальної, групової і масової роботи. Шкільна бібліотека складає і готує списки літератури на допомогу навчально-виховній роботі закладу, виконує довідкову, інформаційну роботу, популяризує бібліотечно-бібліографічні знання серед учнів, проводячи бесіди, організовуючи книжкові виставки, огляди, лекції, бібліотечні уроки, надаючи індивідуальні і групові консультації. Спільно з учителями та громадськими організаціями шкільна бібліотека проводить читацькі конференції, літературні та музичні вечори, диспути, ігри, в межах своєї компетенції бере участь у навчально-виховному процесі, науково-пошуковій та краєзнавчій роботі, пов’язаній з книгою, навчальним підручником та іншими формами інформації, координує та кооперує свою діяльність з бібліотеками інших навчальних закладів різних систем і відомств для спільних дій і заходів у навчальній і дозвіллєвій сферах.
Дослідженням доведено, що особливу увагу до інформаційної діяльності шкільних бібліотек виявляють в останні роки ХХ ст. вчені і практики: проведені наукові конференції, започатковані фахові видання “Шкільна бібліотека”, “Шкільна бібліотека плюс”. При цьому враховуються зміни у ставленні до освіти - її все частіше розглядають як засіб для досягнення життєвого успіху, вона посідає провідне місце в системі суспільних цінностей, відповідно, зростає потреба в інформації. В таких умовах шкільна бібліотека має надавати інформаційну та навчальну допомогу учням і педагогам.
Дослідження А. Чачко, В. Скнарь, Ю. Трач, І. Шевченко, В.Бабича доводять необхідність застосування нових підходів до професіоналізації бібліотекарів, зокрема, до бібліотечно-інформаційної освіти та підвищення фахової майстерності.
Як переконує аналіз здійснених досліджень, термінологічні аспекти поняття “інформаційні потреби” розглядали: Д. Блюменау, В.Ільганаєва, С. Коготков, А. Соколов, М. Слободяник, Д. Шехурін. Характер інформаційних потреб зумовлений професійними і особистісними особливостями конкретних користувачів інформації, що позначається й на роботі бібліотек. В даному дисертаційному дослідженні інформаційні потреби старшокласників розглядаються як потреби в навчальній інформації для набуття нових знань. Учням старших класів важливо не тільки знайти сам документ, але й опанувати інформацію, що міститься в ньому, здобути нові знання за допомогою цієї інформації.
Значущими з погляду досліджуваної теми є праці М.Слободяника, А. Соколова, в яких розроблено методику вивчення інформаційних потреб, здійснено аналіз інформаційно-комунікативної діяльності споживачів. Так, А. Соколов пропонує вивчати інформаційні потреби як сукупність комунікаційних, мнемонічних, пізнавальних, регуляційних та естетичних потреб. М. Слободяник під інформаційно-комунікативною діяльністю розуміє цілеспрямовану діяльність, що полягає в здобуванні та поширенні за допомогою формальних та неформальних каналів певної суми знань, необхідних для задоволення інформаційних потреб.
Особистісно-орієнтована спрямованість діяльності шкільної бібліотеки можлива за умови врахування вікових особливостей старшокласників, вважають такі дослідники, як: Г. Баєв, Р. Бернс, І.Бех, С. Гончаренко, І. Дубровіна, В. Паламарчук. Вивчення, забезпечення та розвиток їх інформаційних потреб у шкільних бібліотеках дозволяє виокремити їх з-поміж інших освітніх і комунікаційних потреб. Серед особливостей розвитку старшокласників дослідники визначають потребу в інформації, що трансформується у своєрідному відчутті самовираження, самовизначення та намагання уявити свою майбутню професію. Педагоги І. Єрмаков, Г. Несен, Г. Сагач найбільш значущою якістю старшокласників у структурі їх особистості визначають спрямованість, у якій концентрується ставлення людини до дійсності, до інших людей і до самої себе. Головне при цьому, як стверджують автори, - формування активної життєвої позиції. Важливим фактором виховного впливу, формування соціальних настанов та ціннісних орієнтацій є референтні групи, засоби масової інформації, первинний контактний колектив, сім’я і педагог.
На особливу роль книги, інформації у становленні особистості старшокласника, на розуміння інформаційної потреби не як простого засвоєння певної інформації, а як індивідуальну творчу діяльність вказують вчені: І. Кон, Т. Снєгірьова, В. Сухомлинський, С. Шумилін. Інтегративною особливістю учнів старшого шкільного віку є нероздільність трьох найважливіших потреб: спілкування, пізнання і практичної дії (Л. Божович, Л. Славіна). Особливе поєднання цих потреб спонукає особистість до певного виду діяльності, спрямованої на розвиток, що й утворює систему ставлень цієї особистості до спонукаючої дійсності і до самої себе.
Пріоритетом в розвитку освіти, поряд з традиційними засобами, є впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес та бібліотечну справу. Незважаючи на діючу в країні мережу інформаційних технологій досить високого рівня, забезпечення ними шкільних бібліотек, відповідно, форм і методів їх роботи лишається низьким, що й становить одну з причин недостатнього незадоволення потреб користувачів інформації.
Завдання, що стоять перед національною школою, процес інформатизації суспільства зумовлюють зміну функцій та статусу бібліотек навчальних закладів, зокрема, перетворення їх на шкільні бібліотечно-інформаційні центри, бібліотеки-медіатеки. Аналіз поширених концепцій розвитку шкільних бібліотек з акцентом на ролі автоматизації бібліотечних процесів, їх реалізації потребує обгрунтування педагогічних технологій, впроваджених у діяльність шкільної бібліотеки, що визначає спектр необхідних для цього складових: моніторинг інформаційних потреб учнів старших класів, комплектування фонду традиційними і нетрадиційними носіями інформації, формування інформаційної культури користувачів, підвищення рівня професійної компетентності шкільного бібліотекаря.
У другому розділі - “Дослідження інформаційних потреб старшокласників” – розроблено й розкрито методику дослідницької роботи, здійснено аналіз інформаційно-комунікативної діяльності старшокласників, що дозволило визначити структуру та зміст інформаційних потреб учнів.
Експериментальне дослідження проведене на базі середньої загальноосвітньої школи №274, середньої спеціалізованої загальноосвітньої школи №277 та шкіл нового типу: гімназії №191 ім. П.Г. Тичини з поглибленим вивченням іноземних мов, Києво-Печерського ліцею №171 “Лідер” м. Києва та середніх навчальних закладів Рівненської області: Дубенської школи-гімназії, Рівненського міського ліцею, гуманітарної гімназії м. Здолбунова, Березнівського загальноосвітнього ліцею, Рівненського ліцею-інтернату, Рівненської гуманітарної гімназії, гімназії №1 м. Рівне. Такий характер експериментальної бази зумовлений зростанням ролі в системі сучасної освіти наукових досліджень за матеріалами регіонів, кожен з яких має культурні, демографічні, економічні та інші особливості. Для Рівненської області характерна віддаленість районів від обласного центру, невисока концентрація бібліотечних ресурсів, відсутність інформаційних технологій та галузевих бібліотек, що значно обмежує її відвідування і створює несприятливі умови для ефективного забезпечення інформаційних потреб учнів старших класів. В такій ситуації аспекті ще більше зростає роль шкільної бібліотеки.
Здійснення моніторингу забезпеченості інформаційних потреб старшокласників у шкільній бібліотеці включало безперервне спостереження за діяльністю шкільної бібліотеки, анкетування та інтерв’ювання учнів.
Всього було проанкетовано 302 респонденти, з яких 150 опитуваних є учнями загальноосвітніх шкіл м. Рівне та Рівненської області. Результати анкетування виявили, що більшість учнів (91%) орієнтовані, в першу чергу, на бібліотеку свого навчального закладу. Однак значна частина респондентів звертається й до інших бібліотек: обласної та центральної міської (районної), бібліотек вищих навчальних закладів. Результати дослідження виявили в цілому невисокий рівень інформаційного забезпечення потреб учнів старших класів у шкільних бібліотеках: 59,3% з опитаних отримують необхідну літературу з теми у шкільній бібліотеці іноді; 29,3% - її зовсім не знаходять, і лише 6,6% учнів її знаходять.
Аналіз інформаційних потреб учнів старших класів виявив, що найбільшу питому вагу складають тематичні запити у такій їх послідовності: література з історії – 40%; з освіти, культури, спорту, юриспруденції – 38%; з соціології, психології, філософії – 31%; етики та естетики – 26,6 %; 27,3 % респондентів потребують художньої літератури та літератури іноземними мовами, природничої – 21,3%; технічної, економічної – 18,6%; фізико-математичної – 17,3%; краєзнавчої – 16%; з мистецтва, релігії – 14%; хіміко-біологічної – 13,3%; з сільського господарства і медицини – 8,6%.
За результатами дослідження встановлено, що основними мотивами звернення до шкільної бібліотеки є навчальна, навчально-дослідницька, самоосвітня, дозвіллєва діяльність. Так, 88,6% учнів звертаються до бібліотеки, щоб підготуватись до уроків, 82% - ознайомитись з періодичними виданнями, 88,6% - скористатись довідниками і словниками, 84% - уточнити бібліографічні дані про автора, 89,3% - з метою отримання певної книги, часопису та написання реферативної, пошукової роботи, 82,6% - скласти список літератури за темою, 85,3% - “більше знати і бути поінформованими”, 82,6% - удосконалити бібліотечно-бібліографічні знання, опрацювати каталоги і картотеки, 86% - переглянути нові надходження, 82% - отримати цікаву книжку, 83,6% - взяти участь у масових заходах, що проводить бібліотека, 78% - поспілкуватись і відпочити.
Основними джерелами інформування учнів респонденти визнали шкільного бібліотекаря - 82,6%; 18,6 % - довідково-інформаційний фонд, довідково-бібліографічний апарат – 17,3 %, поради друзів – 12 %.
58% старшокласників вважають, що для покращання роботи шкільної бібліотеки необхідно збільшити та урізноманітнити фонди (відповідно до читацьких уподобань та професійних орієнтацій користувачів, 51,3% - кількість періодичних видань, 43,3% - придбати комп’ютер, 42,6% - зміцнити матеріально-технічну базу загалом.
Аналіз інформаційно-комунікативної діяльності учнів старших класів засвідчив використання і засвоєння ними певного обсягу зафіксованої інформації; наявність потреб у навчальній, довідковій літературі (задоволення елементарних інформаційних потреб відповідно до навчальних вимог) та використання інформації як нового джерела для подальшого використання у пошуковій, самоосвітній та дозвіллєвій діяльності.
Відповідно до Закону України “Про загальну середню освіту”, Національної доктрини розвитку освіти, Постанови Кабінету Міністрів України “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання” модернізується система освіти, відбуваються постійні зміни в навчальному процесі школи, вводяться нові спецкурси, дисципліни з поглибленим вивченням. Все це складає об’єктивні причини формування потреб учнів в новій інформації.
Отже, проведене дослідження інформаційно-комунікативної діяльності та інформаційних потреб старшокласників виявило недостатній рівень їх забезпечення, невідповідність фондів інформаційним потребам учнів. Низький рівень їх інформаційної культури також спонукає шукати шляхи і методи удосконалення діяльності шкільної бібліотеки, урізноманітнення засобів впливу на читача, зокрема, підвищення професійної компетентності шкільного бібліотекаря.
У третьому розділі - “Удосконалення діяльності шкільної бібліотеки з інформаційного забезпечення потреб учнів старших класів” - узагальнено результати досвіду роботи даних книгозбірень, застосування ними нових педагогічних інформаційних технологій, проаналізовано специфіку підвищення професійної компетенції шкільного бібліотекаря в умовах післядипломної освіти, розроблено й теоретично обґрунтовано та практично апробовано модель забезпечення інформаційних потреб старшокласників.
Застосування педагогічних технологій у практиці роботи шкільної бібліотеки передбачає втілення комплексу засобів для інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу.
Педагогічні технології – це системна сукупність і порядок функціонування всіх особистісних, інструментальних і методичних засобів, що використовуються для досягнення педагогічних цілей.
Найважливішими є змістовні компоненти, що перетворюють шкільну бібліотеку на особливе педагогічне середовище: вдосконалення методик аналізу інформаційних потреб старшокласників, оцінювання потрібної інформації, джерел для задоволення освітніх та індивідуальних потреб, інтересів; сприяння реалізації державної політики в галузі освіти; інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу в школі для засвоєння програмних знань, самоосвіти учнів; виховання гармонійної, морально досконалої особистості, свідомого громадянина, здатного до інтелектуального, духовного і творчого розвитку; проведення заходів з використанням літератури, що сприяє збагаченню життєвого досвіду учнів, засвоєнню ними культурних цінностей, зокрема: літературні ігри, експрес-подорожі, прес-діалоги, олімпіади літературних ерудитів; співпраця з учителями над інформацією з навчальних дисциплін, щоб з перших років навчання в школі пошук і отримання інформації, знання форматів її представлення були б звичайною, повсякденною практикою в житті кожного учня; поступове реформування бібліотек на інформаційні центри з мультимедійними технологіями.
Серед основних педагогічних технологій, впроваджених у роботу шкільної бібліотеки, слід визначити такі: допомога у створенні інтегрованих уроків, написання рефератів, повідомлень з навчальних дисциплін; створення додаткових картотек, інформаційних списків, експрес-інформації; формування інформаційної культури учнів, постійного прагнення їх до пошуку інформації, свідомого, осмисленого добору інформаційних джерел, формування у них навичок систематизації та особистісної оцінки інформації; по можливості, надання доступу до нетрадиційних носіїв інформації, зокрема, через мережу Інтернет; системи бібліографічної інформації.
Технологічний процес діяльності бібліотеки навчального закладу загалом передбачає високий рівень професійної компетентності шкільного бібліотекаря. Як засвідчує дослідження професійних знань, умінь і навичок шкільних бібліотекарів міст Києва, Рівне та Рівненської області, бібліотека розглядається ними як навчально-інформаційний, дозвіллєвий центр для забезпечення потреб в інформації.
У процесі дослідження серед бібліотечних працівників (112 із 203 респондентів) зафіксовано недостатність знань, необхідних для роботи з інформаційними технологіями, невміння визначати елементи професійно-бібліотечної діяльності з педагогічних, соціокультурних позицій, здійснювати аналіз ситуацій, що виникають у процесі дослідження, узагальнювати факти й конструктивно вирішувати наукові проблеми бібліотечної діяльності. Освітній ценз респондентів характеризується такими показниками: 48 % мають вищу спеціальну освіту, 38 % - вищу, 20 % - середню спеціальну, 5 % - середню технічну. Оскільки нас цікавлять проблеми підвищення професійної компетентності шкільного бібліотекаря за умов післядипломної освіти, важливим було виявити мотиви, що спону
Источник: http://www.lib.ua-ru.net/inode/42962.html |
